Масована атака Росії по Києву 24 травня стала однією з найнебезпечніших за весь час повномасштабної війни. Понад 90 ракет, сотні дронів і, ймовірно, застосування ракети «Орєшнік» показали новий рівень ескалації з боку Кремля. Удар по Київщині, за словами українських посадовців, мав не лише військову, а й психологічну мету — залякати Україну та світ демонстрацією ракетних можливостей РФ.
Масований удар по Києву: що сталося
У ніч на 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні. Основний удар припав на Київ та Київську область. За офіційними даними, ворог застосував понад 90 ракет різних типів і близько 600 ударних безпілотників.
Під ударами опинилися житлові будинки, школи, ринок, торгові центри та критична інфраструктура. У столиці виникли десятки пожеж, були пошкоджені будівлі МЗС, ДСНС, музей «Чорнобиль», житлові квартали та адміністративні об’єкти.
Особливу увагу привернула інформація про запуск ракети «Орєшнік» у напрямку Білої Церкви. Радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що Росія використала ядерну ракету без бойової частини як інструмент психологічного тиску.
Що таке ракета «Орєшнік»
«Орєшнік» — це російська балістична ракета середньої дальності нового покоління, про існування якої активно почали говорити після серії випробувань і заяв Кремля у 2025–2026 роках.
За оцінками військових аналітиків, ракета може бути створена на основі технологій міжконтинентальних систем із адаптацією під удари на середні дистанції. Головна особливість — висока швидкість польоту та можливість використання роздільних бойових блоків.
Основні характеристики «Орєшніка»
| Характеристика | «Орєшнік» |
|---|---|
| Тип | Балістична ракета середньої дальності |
| Дальність | До 5000 км (оцінки) |
| Швидкість | Понад 10 Махів |
| Тип запуску | Мобільна пускова установка |
| Бойова частина | Звичайна або потенційно ядерна |
| Особливість | Розділення на кілька бойових блоків |
| Призначення | Ураження стратегічних цілей |
Через гіперзвукову швидкість та висоту польоту подібні ракети надзвичайно складно перехоплювати навіть сучасними системами ППО.
Чим «Орєшнік» відрізняється від «Кинджала» та «Іскандера»
Росія вже давно використовує ракети «Кинджал» та «Іскандер», але «Орєшнік» має іншу концепцію застосування.
| Ракета | Тип | Дальність | Швидкість | Основна роль |
|---|---|---|---|---|
| «Іскандер-М» | Балістична | До 500 км | До 7 Махів | Удар по фронту |
| «Кинджал» | Аеробалістична | До 2000 км | До 10 Махів | Ураження важливих об’єктів |
| «Орєшнік» | Балістична середньої дальності | До 5000 км | 10+ Махів | Стратегічний тиск і залякування |
На відміну від «Іскандера», який використовується переважно для тактичних ударів поблизу фронту, «Орєшнік» має глобальніший характер. Його запуск — це не лише атака, а й демонстрація потенційної загрози для інших країн.
Чому запуск «Орєшніка» небезпечний для світу
Президент Володимир Зеленський заявив, що використання ракети такого класу створює небезпечний прецедент для міжнародної безпеки. Якщо Росія почне регулярно застосовувати подібну зброю, це може стимулювати нову гонку ракетних озброєнь.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що Росія вже розмістила частину подібних систем у Білорусі — поруч із кордонами НАТО. Це змінює баланс безпеки у Східній Європі та збільшує ризики для Польщі, Литви та Латвії.
Фактично Кремль намагається використовувати ракетні удари не лише як військовий інструмент, а й як елемент глобального шантажу.
Терор цивільної інфраструктури як стратегія РФ
Під час атаки по Києву Росія вдарила по школах, житлових будинках, ринку, музеях та державних установах. Це вкотре демонструє, що цивільна інфраструктура залишається однією з головних цілей російських ударів.
Особливо показовим стало пошкодження музею «Чорнобиль» та будівлі МЗС України. У центрі Києва постраждали історичні споруди, які пережили навіть Другу світову війну.
Подібна тактика має кілька цілей:
- створення паніки серед населення;
- психологічний тиск;
- руйнування критичної інфраструктури;
- дестабілізація роботи державних структур;
- інформаційний ефект для внутрішньої російської пропаганди.
Як Україна відповідає на нові загрози
Українська ППО під час останньої атаки збила понад 600 повітряних цілей. Це один із найкращих показників за весь час війни. Однак навіть сучасні системи Patriot та NASAMS мають обмеження проти нових типів балістичних і гіперзвукових ракет.
У відповідь Україна активізує власні програми далекобійного озброєння, розробку нових дронів та ракет. Окремий акцент робиться на ударах по логістиці РФ, нафтовій інфраструктурі та військових базах.
Паралельно Київ закликає Захід пришвидшити передачу додаткових систем ППО та посилити санкції проти російського ВПК.
Чому це важливо
Запуск «Орєшніка» по Київщині став не лише черговим етапом ескалації війни, а й сигналом для всього світу. Росія демонструє готовність використовувати дедалі небезпечніші типи озброєнь для психологічного та військового тиску.
Удар по столиці, руйнування цивільної інфраструктури та атаки на історичні об’єкти показують, що Кремль продовжує тактику ракетного терору. Водночас ефективна робота української ППО та зростання далекобійних можливостей України свідчать про те, що баланс у війні поступово змінюється.
