Уряд Німеччини відкинув погрози міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, спрямовані проти західних партнерів України. Речниця МЗС у Берліні заявила, що така риторика не змусить Німеччину змінити політику: країна продовжить підтримувати Київ, попри заяви Москви про можливе посилення її дій.
Коротко про головне
- Берлін заявив, що погрози Москви не вплинуть на його політику.
- Німецьке МЗС назвало подібну російську риторику не новою.
- Лавров анонсував «жорсткіші» дії проти західної підтримки України.
- Глава МЗС РФ також заперечив припинення боїв по нинішній лінії фронту.
- Німеччина й Україна оформили стратегічне партнерство у квітні 2026 року.
У Берліні назвали російську риторику звичною
Речниця німецького зовнішньополітичного відомства сказала, що погрози та заяви Москви на адресу партнерів України в Європейському Союзі чи НАТО «не є новиною». За її словами, Німеччина бере такі висловлювання до відома, але вони не стануть підставою для перегляду курсу щодо Києва.
Представниця МЗС наголосила: Берлін не дозволить себе залякати та не відступить від підтримки України. Заява стала прямою відповіддю на погрози російського міністра закордонних справ.
Лавров виступив проти зупинки боїв на нинішній лінії фронту
14 серпня Сергій Лавров заявив, що Росія має намір зробити свої методи «набагато жорсткішими». Він пов’язав це з тим, що Москва називає західною підтримкою української «військової машини». Заяву поширили російські державні медіа.
Очільник російського МЗС також висловився проти припинення бойових дій уздовж поточної лінії фронту. Москва продовжує наполягати на власних умовах завершення війни.
Підтримку України закріплено стратегічним партнерством
Нинішня відповідь Берліна відповідає вже оформленій моделі довгострокової співпраці з Києвом. 14 квітня 2026 року Німеччина та Україна уклали декларацію про стратегічне партнерство, яка передбачає взаємодію у сферах безпеки, протиповітряної оборони, боєприпасів, безпілотників, енергетичної стійкості та оборонної промисловості.
За даними уряду ФРН, від початку повномасштабного вторгнення Німеччина надала або зарезервувала на наступні роки близько 41 млрд євро цивільної та 55,5 млрд євро військової двосторонньої допомоги Україні. У травні Берлін уже заявляв, що не дасть себе залякати в контексті російських погроз подальших атак на Київ; тоді МЗС викликало російського посла.
