В Україні завершили будівництво близько 200 споруд другого рівня інженерного захисту на пріоритетних енергетичних об’єктах. Вони мають зменшувати наслідки російських ударів, зокрема ракетних, однак не можуть гарантувати повну стійкість у разі прямого влучання кількох балістичних ракет. Про це заявив перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль під час «години запитань до уряду» у Верховній Раді.
Коротко про головне
- Україна посилила захист критичних енергооб’єктів.
- Збудовано близько 200 споруд другого рівня захисту.
- Шмигаль попередив, що зима буде складною.
Близько 200 енергооб’єктів отримали посилений інженерний захист
За словами Шмигаля, система захисту української енергетики зараз складається з двох основних компонентів. Перший — активний захист за допомогою ППО та засобів радіоелектронної боротьби. Другий — пасивний інженерно-технічний захист.
На пріоритетних енергетичних об’єктах будують монолітні споруди, які мають локалізувати наслідки влучань та захистити найбільш критичне обладнання. Станом на 21 серпня завершено близько 200 споруд другого рівня захисту. Роботи в регіонах продовжуються.
При цьому формулювання про те, що такий захист нібито гарантовано «витримує балістичні ракети», потребує уточнення. Шмигаль прямо заявив, що стовідсоткового захисту від кількох прямих ударів балістикою не існує.
«Коли по об’єкту прилітає кілька балістичних ракет з боєчастиною пів тонни кожна, кожен захист не дає стовідсоткової гарантії».
Водночас, за словами міністра, головна мета захисних споруд — зробити різницю між повним знищенням обладнання та пошкодженнями, які можна усунути за кілька тижнів.
Росія продовжує бити по відновленій генерації
Підготовку до зими ускладнює те, що Росія атакує об’єкти, які Україна лише встигає відремонтувати або побудувати.
Шмигаль повідомив, що протягом 2026 року вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генерувальних потужностей, ще майже 4 ГВт перебувають у ремонті та відновленні. Загалом протягом року планують відновити або побудувати понад 10 ГВт.
Водночас міністр визнав, що нові російські удари можуть постійно коригувати ці плани. Він навів приклад атаки на один з енергооб’єктів 20 серпня, яка знову відкинула частину ремонтної програми назад.
Саме тому прогноз доступної потужності залежить не лише від темпів ремонтів. Наразі Україна має близько 15 ГВт доступної електричної потужності під час вечірнього максимуму з урахуванням імпорту та когенерації. До 1 листопада показник планують збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт, якщо відновлені об’єкти знову не будуть зруйновані.
Україна створює тисячі менших джерел генерації
Одним із ключових способів зробити енергосистему менш вразливою Шмигаль назвав децентралізацію.
Замість залежності лише від великих електростанцій Україна створює мережу невеликих автономних джерел — так звані енергетичні соти.
За даними міністра, вже працює близько 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, з яких понад 400 МВт підключили цього року. До кінця 2026-го планують додати ще приблизно 800 МВт. Понад 280 установок перебувають на етапі монтажу або будівництва.
Логіка такого підходу полягає в тому, що вивести з ладу одну велику станцію значно простіше, ніж одночасно знищити сотні чи тисячі розосереджених генерувальних установок.
Найкращі темпи розбудови такої генерації Шмигаль відзначив на Київщині та Харківщині. Водночас ризики залишаються у Києві та Полтавській області.
На підготовку енергетики спрямували десятки мільярдів гривень
Окремо держава фінансує так звані плани стійкості регіонів.
Парламент передбачив 40 млрд грн на захист, резервне живлення та розвиток розподіленої теплової й електричної генерації. Понад 35 млрд грн із цієї суми вже спрямували на місця.
Крім того, за словами Шмигаля, з початку року через Фонд підтримки енергетики Україна залучила майже €507 млн міжнародної допомоги. Кошти та обладнання використовуються для ремонту, створення резервів трансформаторів, генераторів, когенераційних установок та іншого обладнання.
Паралельно Україна працює й над новими технологіями захисту. 24 серпня Шмигаль повідомив про переговори з фінськими оборонними та технологічними компаніями щодо інженерних рішень, які мають посилити захист енергетики від балістики та безпілотників.
Шмигаль: наступна зима буде складною
Міністр не став обіцяти легкого проходження наступного опалювального сезону.
За його оцінкою, зима 2026–2027 років буде складною і приблизно співставною з попередньою. Ще на початку виступу він назвав її п’ятою воєнною зимою, яка буде «не менш складною» через систематичні удари Росії по енергетиці.
Водночас на момент виступу енергосистема працювала стабільно, без планових відключень. Шмигаль попередив, що ситуація може швидко змінитися залежно від інтенсивності російських атак.
Отже, Україна фактично будує багаторівневу систему виживання енергетики: ППО та РЕБ, бетонні захисні споруди, резервне обладнання, децентралізовану генерацію та накопичувачі. Проте уряд не виключає складних періодів зі світлом і теплом у разі нових масованих ударів.
