Володимир Путін підписав указ про додаткові заходи безпеки об’єктів критичної інфраструктури РФ. Він дає російській владі підстави втручатися в діяльність та управління підприємствами, якщо їхні власники не забезпечили належного захисту від атак БпЛА, запізнилися з безпековими заходами або відновленням пошкоджених об’єктів. Для бізнесу це створює ризик втрати фактичного контролю над активами.
Коротко про головне
- Спеціальні заходи стосуються об’єктів критичної інфраструктури РФ.
- Підставою може бути запізнілий або недостатній захист від БпЛА.
- Окремо враховуватимуть темпи відновлення після пошкоджень.
- Автоматичного вилучення бізнесу після кожної атаки указ не передбачає.
- Власники нестимуть одночасно фінансові й управлінські ризики.
Які порушення можуть стати підставою для заходів
Документ має назву «Про заходи щодо забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури Російської Федерації». У ньому прямо вказано, що спеціальні заходи можуть застосувати, якщо власник не вжив заходів безпеки або зробив це несвоєчасно.
Окремою підставою названо неефективність заходів протидії загрозам нападів із використанням безпілотних літальних апаратів. Також влада зможе враховувати, чи своєчасно було відновлено роботу об’єкта після пошкодження. Оцінка достатності захисту й темпів ремонту фактично залежатиме від рішення російських державних органів.
Кого стосуються правила та що означає втручання
Нові норми адресовані компаніям, що володіють або управляють критичною інфраструктурою. Серед таких об’єктів — енергетичні, промислові, транспортні та логістичні підприємства.
За невиконання вимог держава дістає механізми впливу на діяльність суб’єкта та його управління. Для власника це може обернутися втратою фактичного контролю над підприємством, якщо влада визнає захист недостатнім або відновлення надто повільним.
Указ не передбачає автоматичного вилучення будь-якого приватного активу після кожного влучання дрона. Йдеться про критичні підприємства й рішення влади щодо того, чи виконали вони встановлені вимоги.
Указ з’явився після посилення українських атак
Рішення ухвалили на тлі зростання кількості українських далекобійних ударів по промисловій, паливній, військовій та логістичній інфраструктурі Росії. Останніми днями надходили повідомлення про великі пожежі на логістичних центрах Ozon, складах, військових базах, нафтопереробних та енергетичних об’єктах у різних регіонах РФ.
19 серпня Путін визнав, що українські атаки завдають шкоди російській економіці, водночас заявивши про відсутність «критичних наслідків». Він закликав посилити ППО і координацію державних структур, залучити можливості приватного бізнесу до захисту об’єктів, а також говорив про відновлення пошкоджених складських і логістичних потужностей за участю держави.
Проблеми інфраструктури вже відбилися на паливному ринку. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак у липні повідомляв про тимчасове скорочення випуску бензину й дизеля після пошкодження кількох НПЗ; уряд у відповідь збільшував завантаження інших заводів, переорієнтовував запаси на внутрішній ринок та запроваджував експортні обмеження.
Витрати на захист тепер поєднуються з ризиком претензій
Російські компанії вже витрачають кошти на протидронові сітки, засоби радіоелектронної боротьби, системи виявлення БпЛА та фізичний захист резервуарів і обладнання. Найгострішою ця проблема є для НПЗ, нафтобаз, складів, логістичних центрів та великих промислових підприємств.
Раніше підприємці просили дозволити приватному сектору застосовувати потужніші засоби протидії дронам. У березні в РФ дозволили приватним охоронним компаніям використовувати вогнепальну зброю для захисту критично важливих енергетичних об’єктів, а в травні приватним компаніям схвалили закупівлю окремих засобів протидії БпЛА.
Тепер власники ризикують не лише зазнати збитків від удару та оплачувати захист і ремонт. Вони також можуть зіткнутися з претензіями держави до результативності цих заходів і швидкості відновлення виробництва чи логістики.
