Росія активно розширює дронопорт біля села Цимбулова в Орловській області, приблизно за 175–180 кілометрів від українського кордону. Серпневі супутникові знімки, проаналізовані OSINT-дослідниками, зафіксували на об’єкті близько 101 безпілотника та нові стартові позиції для реактивних «Герань-4» і «Герань-5», які скорочують час на виявлення повітряної цілі.
Коротко про головне
- На супутникових знімках бази зафіксували близько 101 безпілотника.
- Серед них ідентифікували 37 «Гераней-5» та вісім «Гераней-4».
- За два місяці з’явилися 16 пускових установок для реактивних БПЛА.
- Комплекс будують із серпня 2024 року та розширюють навесні 2026-го.
- 31 серпня українські сили повідомили про ураження інфраструктури об’єкта.
Які безпілотники побачили на знімках
OSINT-моніторинг серпневих кадрів виявив на території близько 101 апарата. Аналітики ідентифікували 37 реактивних «Герань-5», вісім реактивних «Герань-4» та 56 ударних «Герань-2».
Супутникові знімки дозволяють оцінити кількість і типи видимих безпілотників, проте не дають змоги зі стовідсотковою впевненістю встановити, чи кожен із них був підготовлений до негайного запуску.
Пускову інфраструктуру розгорнули за два місяці
У період від липня до серпня на базі з’явилися 16 пускових установок для реактивних дронів: десять призначені для «Герань-5», ще шість — для «Герань-4». На території також помічали стартові позиції для інших модифікацій «Гераней».
Ще в травні американський Institute for the Study of War з посиланням на українські джерела повідомляв про будівництво десяти нових пускових майданчиків на аеродромі Цимбулова, сумісних із реактивними моделями. Там само зводили щонайменше вісім бетонних споруд для зберігання безпілотників.
Від майданчика до великого комплексу
За даними Molfar, будівництво дронопорту почалося у серпні 2024 року. До лютого 2025-го на ньому звели основні елементи комплексу, а навесні 2026 року розпочали активне облаштування додаткових зон для зберігання та обслуговування ударних БПЛА.
Знімки Planet Labs за червень оцінювали розмір комплексу приблизно у два на чотири кілометри. Molfar описував архітектуру великих дронопортів як поєднання зон технічної підготовки, зберігання, гаражів для готових апаратів і мобільних чи стаціонарних засобів запуску.
Сонячні панелі можуть живити частину обладнання
Аналітики також звернули увагу на велику кількість сонячних панелей на території об’єкта. На їхню оцінку, вони можуть бути додатковим джерелом живлення для засобів зв’язку, метеорологічного обладнання та систем, пов’язаних із підготовкою запусків.
Таке резервне енергоживлення потенційно дає змогу підтримувати роботу частини обладнання під час перебоїв із централізованим постачанням електроенергії.
Реактивні дрони скорочують час на перехоплення
Реактивні модифікації «Гераней» рухаються швидше за традиційні поршневі «Шахеди» та «Герані», скорочуючи час, доступний для їхнього виявлення й перехоплення. The Times характеризував нові моделі як складнішу ціль для української протиповітряної оборони. Україна у відповідь розвиває швидкісні дрони-перехоплювачі; 3 вересня президент Володимир Зеленський повідомив, що виробники вже мають відповідні прототипи.
31 серпня українські сили повідомляли про удар по інфраструктурі дронопорту: було уражено пускові установки та місця зберігання ударних БПЛА. Об’єкт зазнав пошкоджень, однак інформації про повне знищення бази немає.
