В Україні восьмом чинним і колишнім посадовцям ТЦК та СП повідомили про підозру через внесення неправдивих даних до реєстру «Оберіг». За версією слідства, вони оформлювали громадян як нібито взятих на військовий облік, мобілізованих та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося. Загалом у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці встановили щонайменше 276 таких записів.
- Підозри отримали 8 посадовців ТЦК.
- Йдеться про щонайменше 276 записів.
- Дані вносили до реєстру «Оберіг».
- 239 випадків виявили у Львові та Ужгороді.
- Серед «мобілізованих» були військові та загиблі.
Як працювала схема з «Оберегом»
За даними слідства, посадовці використовували службовий доступ до інформаційної системи та власні кваліфіковані електронні підписи.
У реєстрі вони нібито змінювали облікові дані військовозобов’язаних, зазначаючи, що громадян взяли на облік, призвали та направили до конкретних військових частин.
Однак під час перевірки правоохоронці встановили, що частина цих людей не приходила до ТЦК, не проходила військово-лікарську комісію та фактично не була мобілізована.
Подібні випадки правоохоронці виявляли й раніше. У серпні Офіс генпрокурора повідомляв про 446 фактів фіктивної мобілізації у Чернівецькій, Тернопільській та Закарпатській областях, коли до «Оберегу» також вносили дані людей, яких фактично не призивали.
Найбільше записів — у Львові та Ужгороді
Наймасштабніший епізод нинішнього розслідування стосується Львова та Ужгорода — щонайменше 239 неправдивих записів.
За цим епізодом підозрюють трьох посадовців ТЦК та СП — виконувача обов’язків начальника та двох колишніх керівників.
За версією слідства, вони вносили до системи інформацію про нібито взяття громадян на військовий облік та їхню подальшу мобілізацію.
Раніше на Закарпатті правоохоронці вже розслідували окремі випадки можливого штучного завищення показників мобілізації через систему «Оберіг».
До реєстру потрапили військові, зниклі та загиблі
На Луганщині трьох колишніх керівників районних ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивої інформації щодо 28 військовозобов’язаних.
Серед них, за матеріалами слідства, були люди, які вже проходили військову службу, а одна особа мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.
В одному випадку зміни в облікових даних, як вважають правоохоронці, могли використовуватися для того, щоб приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку бронювання.
На Вінниччині колишньому керівнику ОМТЦК та СП інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо п’ятьох громадян. У системі вони значилися направленими на військову службу, хоча до частин фактично не зараховувалися.
На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини
Ще один епізод правоохоронці розслідують у Чернігівській області.
Начальника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивої інформації щодо чотирьох військовозобов’язаних. У «Оберезі» їх зазначили як призваних та направлених до бойової військової частини, хоча, за версією слідства, службу там вони не проходили.
Схожі механізми втручання в «Оберіг» правоохоронці фіксували в інших регіонах. Наприклад, наприкінці серпня ДБР повідомило про посадовця Івано-Франківського ТЦК, якого підозрюють у внесенні неправдивих даних про проходження служби 21 військовозобов’язаним.
Яке покарання може загрожувати
Дії посадовців залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 і ч. 3 ст. 362 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Йдеться про несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі особами, які мають до неї законний доступ, а також про службове підроблення.
Розслідування проводиться в межах програми Офісу Генерального прокурора «Зворотний бік ТЦК та ВЛК». Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини та можливих інших причетних.
Водночас повідомлення про підозру не означає доведення вини: відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не встановить суд обвинувальним вироком.
