У Чорнобильській зоні відчуження зафіксували ксилокопу — велику бджолу-тесляра з чорним тілом і темними крилами з фіолетово-синім відливом. Представники цього роду належать до найбільших бджіл Європи, а ксилокопа звичайна може сягати близько 3 см завдовжки.
- Ксилокопу помітили у Чорнобильській зоні.
- Бджола може сягати близько 3 см.
- Її крила мають фіолетово-синій відлив.
- Гнізда вона робить у сухій деревині.
Одну з найбільших бджіл Європи помітили у Чорнобилі
Про появу ксилокопи на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника повідомили 19 вересня. Комаха добре впізнавана завдяки великим розмірам, чорному тілу та темним крилам із характерним синьо-фіолетовим металічним відливом.
У переліку фауни Чорнобильського заповідника зазначена Xylocopa valga — ксилокопа звичайна, яку там називають найбільшою бджолою Європи. Її довжина може досягати приблизно 3 см. Заповідник характеризує вид як нечисленний, але досить звичайний для лісів і старих дерев’яних поселень з достатньою кількістю мертвої деревини.
Чому її називають бджолою-теслярем
На відміну від медоносних бджіл, ксилокопи не будують звичних вуликів. Самка потужними щелепами вигризає довгі ходи у сухій або відмерлій деревині — старих стовбурах, колодах, дерев’яних конструкціях та інших відповідних місцях. Усередині вона формує ряд окремих комірок для потомства.
У кожній комірці самка залишає запас пилку та відкладає яйце. Перегородки між комірками робляться з подрібненої деревини. Саме така поведінка і дала цим комахам назву «бджоли-теслярі».
Велика, але не агресивна без причини
Через розмір і гучне гудіння ксилокопа може виглядати загрозливо. Проте вона не утворює великих агресивних колоній, як деякі суспільні перетинчастокрилі.
Ксилокопи живляться нектаром і пилком та виконують важливу роль запилювачів. Дорослих комах можна зустріти від весни до початку осені. Ксилокопа звичайна має одну генерацію на рік, а молоді дорослі особини зимують у деревних ходах.
Самці жала не мають. Самки здатні жалити, однак зазвичай роблять це лише при безпосередній загрозі або спробі схопити комаху.
Ксилокопа занесена до Червоної книги України
Ксилокопа звичайна Xylocopa valga занесена до Червоної книги України зі статусом «рідкісний». Однією з головних загроз для виду є скорочення кількості старої та сухої деревини, придатної для облаштування гнізд.
В Україні представники роду Xylocopa охороняються, а збереження мертвих дерев і старих дерев’яних ділянок у природних екосистемах допомагає підтримувати їхні популяції.
Для Чорнобильської зони такі місця особливо характерні: великі лісові масиви, покинуті населені пункти та значна кількість старої деревини створюють придатні умови для бджіл-теслярів.
