Астрономи виявили три надзвичайно слабкі світні структури в сузір’ї Кассіопеї, природу яких науковці поки не можуть остаточно пояснити. Щоб зафіксувати незвичайні об’єкти, дослідникам знадобилося близько 100 годин спостережень і спеціальний оптичний фільтр, який дозволяє виявляти випромінювання іонізованого кисню. 21 жовтня 2026 року NASA опублікувало отримане зображення у своєму проєкті Astronomy Picture of the Day. Нові утворення розташовані поблизу двох відомих туманностей, які давно отримали назву «Привиди Кассіопеї». Одна з нововиявлених структур може бути наслідком ударної хвилі навколо яскравої зорі, інша — залишком еволюції зорі. Проте жодну з гіпотез поки не підтверджено.
- NASA 21 жовтня опублікувало нове зображення загадкових структур у сузір’ї Кассіопеї.
- Астрономи зафіксували три раніше невідомі слабкі світні об’єкти.
- Для отримання зображення знадобилося близько 100 годин спостережень.
- Нові утворення виявили завдяки випромінюванню іонізованого кисню.
- Поблизу розташовані відомі туманності IC 59 та IC 63, які називають «Привидами Кассіопеї».
Що саме виявили астрономи в сузір’ї Кассіопеї
Незвичайні структури вдалося зафіксувати команді астрофотографів Starfront Observatories. Над зображенням працювали Луї Леру-Жере, Тібо Рує, Венсан Мартен та Седрік де Деккер.
На відміну від звичайної фотографії зоряного неба, для створення цього зображення знадобилося приблизно 100 годин спостережень. Астрономи використовували спеціальний фільтр, який виділяє слабке випромінювання іонізованого кисню.
Саме завдяки цьому вдалося побачити три утворення, які не були відомі раніше. Дослідники тимчасово позначили їх як Object 1, Object 2 та Object 3. На зображенні вони нагадують напівпрозорі блакитні хмари, розташовані серед численних зір і червонуватих газових туманностей.
NASA обрало цю фотографію для свого астрономічного проєкту Astronomy Picture of the Day за 21 жовтня 2026 року.
Що таке «Привиди Кассіопеї» та чому вони світяться
Назва «Привиди Кассіопеї» виникла задовго до нинішнього відкриття. Так астрономи неофіційно називають туманності IC 59 та IC 63, які розташовані поблизу яскравої зорі Гамма Кассіопеї.
Особливо відома IC 63 — газопилова хмара приблизно за 550 світлових років від Землі. Її незвичайна форма нагадує примарну фігуру з довгими напівпрозорими відростками. Насправді перед нами величезне скупчення міжзоряного газу та пилу.
Потужне ультрафіолетове випромінювання сусідньої зорі впливає на атоми водню, змушуючи газ світитися червоним кольором. Водночас пил відбиває та розсіює світло зорі, створюючи блакитні відтінки.
Зоря Гамма Кассіопеї надзвичайно яскрава. За інформацією NASA, її енергетичне випромінювання може перевищувати випромінювання Сонця приблизно у 34 тисячі разів.
Тому вона не лише освітлює навколишні хмари, а й поступово змінює їхню структуру.
Чому нові космічні об’єкти мають блакитне світіння
Особливістю нового відкриття стало виявлення випромінювання іонізованого кисню.
У звичайних умовах надзвичайно розріджений міжзоряний газ майже невидимий. Але під впливом високоенергетичного випромінювання або ударних хвиль атоми можуть втрачати електрони. Унаслідок цього газ починає випромінювати світло на характерних довжинах хвиль.
Спеціальні астрономічні фільтри дозволяють відокремити таке слабке випромінювання від світла зір та інших об’єктів. У випадку нових структур Кассіопеї саме сигнал кисню допоміг виявити утворення, які раніше губилися на тлі яскравіших туманностей.
Важливо, що кольори астрономічних фотографій можуть посилюватися під час обробки зображень. Тому блакитні структури на знімку не обов’язково виглядали б такими самими для людського ока.
Одна з космічних «примар» може бути ударною хвилею
Науковці вже висунули кілька гіпотез щодо походження нових об’єктів. Особливу увагу привернула структура Object 3. Вона може бути пов’язана з рухом зоряної системи Гамма Кассіопеї крізь міжзоряний газ.
Коли зоря рухається відносно навколишнього середовища, перед нею за певних умов може формуватися область стисненого та нагрітого газу — ударна хвиля. Цей процес можна порівняти з хвилею, яка виникає перед носом корабля під час руху водою.
Якщо гіпотеза підтвердиться, Object 3 може виявитися областю нагрітого кисню, що випромінює світло внаслідок взаємодії зоряної системи з міжзоряним середовищем.
Проте для підтвердження цього пояснення потрібні додаткові спостереження та вимірювання.
Інший об’єкт може приховувати залишок мертвої зорі
Не менш цікавою виявилася структура Object 1. Астрономи припускають, що вона може бути планетарною туманністю — оболонкою газу, яку зоря скинула на завершальних етапах своєї еволюції.
Попри назву, такі туманності не мають стосунку до планет. Вони утворюються, коли певні зорі, наближаючись до завершення життя, втрачають зовнішні шари. Центральна частина зорі при цьому може перетворитися на білого карлика.
Саме залишок гарячої зорі здатний освітлювати навколишній газ, створюючи незвичайні форми.
Однак у випадку Object 1 відповідного білого карлика поки не ідентифікували. Тому припущення про планетарну туманність залишається однією з можливих версій.
Походження Object 2 також не встановлене.
Чи можна побачити «Привидів Кассіопеї» із Землі
Саме сузір’я Кассіопеї добре знайоме багатьом любителям астрономії. У Північній півкулі його легко впізнати за п’ятьма яскравими зорями, які утворюють характерну фігуру у формі літери W.
В Україні Кассіопею можна спостерігати протягом року, а восени вона особливо зручна для вечірніх спостережень. Проте побачити її знамениті туманності значно складніше.
IC 59 та IC 63 мають дуже низьку поверхневу яскравість. Їх не видно неозброєним оком, а для детального фотографування потрібні спеціалізоване астрономічне обладнання, темне небо та тривалі експозиції.
Нововиявлені три структури ще слабші. Саме тому для їхньої реєстрації знадобилося близько 100 годин спостережень.
Чому відкриття важливе для науки
Нові структури Кассіопеї демонструють, що навіть добре досліджені ділянки зоряного неба можуть приховувати невідомі об’єкти. Особливо цікаво, що зображення отримала команда астрофотографів, а не винятково один із великих космічних телескопів.
Сучасні цифрові камери, вузькосмугові фільтри та методи обробки зображень дозволяють виявляти надзвичайно слабке випромінювання, яке раніше залишалося непоміченим. Однак фотографії недостатньо, щоб остаточно визначити фізичну природу нових структур.
Для цього можуть знадобитися спектроскопічні спостереження, які допоможуть встановити характеристики газу, можливі джерела іонізації та особливості руху речовини.
Відкриття трьох нових «привидів» показує: навіть знайоме сузір’я може містити об’єкти, походження яких сучасна астрономія ще не здатна пояснити.
