Астрофізики Кейсі Брінкман та Ніколас Кован припустили, що оцінки маси деяких незвичайних екзопланет могли бути завищені через магнітну активність їхніх зірок. Це ставить під сумнів класифікацію частини об’єктів як надмасивних кам’янистих «мегаземель», але не заперечує існування самих планет, повідомило Phys.org.
Коротко про головне
- Науковці відібрали вісім аномальних об’єктів серед 333 екзопланет.
- Усі відібрані планети обертаються навколо магнітно активних зірок.
- Чотири об’єкти раніше вважали кандидатами у кам’янисті мегаземлі.
- Зоряні плями можуть імітувати сигнал гравітаційного впливу планети.
- Результат є препринтом і потребує нових спостережень.
Вісім незвичайних світів біля активних зірок
Дослідники проаналізували планети, для яких доступні вимірювання маси та радіуса, і виділили вісім об’єктів з аномальними характеристиками. Чотири з них — WASP-84 c, TOI-1347 b, TOI-2322 c та HD 63433 b — раніше відносили до надзвичайно масивних кам’янистих планет.
Ще чотири — GJ 523 b, TOI-815 c, HD 18599 b та GJ 143 b — вирізнялися дуже високою густиною. Вони могли містити значну кількість води або інших важких летких речовин.
Такі кам’янисті світи важко узгодити з наявними моделями формування планет: тіла масою понад приблизно десять мас Землі, за теоретичними розрахунками, зазвичай мають накопичувати значну газову оболонку. Усі відібрані об’єкти виявилися супутниками магнітно активних зірок. Для чотирьох кандидатів у мегаземлі імовірність випадкового збігу автори оцінили менш ніж у 1%.
Як зоряні плями можуть змінити оцінку маси планети
Маси далеких планет часто визначають методом радіальних швидкостей. Гравітація планети спричиняє невеликі коливання материнської зорі, а зміни в спектрі її світла дають змогу оцінити силу цього впливу.
Однак магнітна активність, плями та яскраві ділянки на поверхні зорі також здатні створювати схожі спектральні сигнали. Якщо їх недостатньо точно відокремити від планетного сигналу, обчислена маса може виявитися більшою за реальну.
Автори навели приклад HD 63433 b: одне дослідження оцінило її масу приблизно у 37 мас Землі, тоді як інші спостереження встановили верхню межу близько 21 маси Землі. На думку науковців, ця різниця показує складність роботи з даними активних зірок.
Робота не стверджує, що відібрані екзопланети не існують. Сумнів стосується насамперед визначених для них мас і висновків про цілком кам’янисту будову, які випливали з попередніх оцінок. Дослідження Брінкман і Кована оприлюднили 8 жовтня 2026 року на сервері препринтів arXiv. Для перевірки висновків потрібні додаткові вимірювання з точнішим урахуванням активності зірок.
