Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили бельгійсько-американському фізику Френсісу Гальцену — одному з головних творців нейтринної обсерваторії IceCube в Антарктиді. Формулювання Нобелівського комітету: за вирішальний внесок у створення IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження. Фактично йдеться про технологію, яка дала астрономам новий спосіб дивитися на Всесвіт — не через світло, а через майже невловимі частинки, здатні пройти крізь Землю практично без взаємодії з речовиною.
- Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав Френсіс Гальцен.
- Його нагородили за ключову роль у створенні нейтринної обсерваторії IceCube.
- IceCube дозволив уперше отримати переконливі докази існування високоенергетичних нейтрино з космосу.
IceCube перетворив кілометр антарктичного льоду на телескоп
IceCube мало схожий на звичайну обсерваторію. Тут немає величезного дзеркала чи купола з телескопом. Основна частина установки захована під льодом Південного полюса.
У приблизно кубічному кілометрі прозорого антарктичного льоду розміщено 5160 цифрових оптичних датчиків на 86 вертикальних лініях. Частина сенсорів знаходиться на глибині понад два кілометри. Будівництво установки завершили у 2010 році.
Її завдання на перший погляд майже неможливе — ловити нейтрино. Ці елементарні частинки практично не взаємодіють зі звичайною матерією. Щосекунди величезна їх кількість проходить крізь людей, будинки й навіть усю планету, не залишаючи помітного сліду. Саме через це нейтрино нерідко називають «частинками-привидами».
IceCube шукає рідкісні моменти, коли нейтрино все-таки взаємодіє з речовиною в льоду. У результаті виникає дуже слабкий спалах черенковського світла, який і фіксують датчики.
Відкриття, на яке чекали десятиліттями
Гальцен працював над ідеєю нейтринного телескопа ще з 1980-х. Перед IceCube була експериментальна установка AMANDA, яка показала, що антарктичний лід справді можна використовувати як гігантський природний детектор.
Прорив стався після запуску повної конфігурації IceCube. У 2013 році міжнародна команда повідомила про 28 надзвичайно енергійних подій, зафіксованих у даних за 2010–2012 роки. Їх уже не можна було пояснити лише нейтрино, які виникають в атмосфері Землі. Це стало першим переконливим доказом потоку високоенергетичних нейтрино з астрофізичних джерел.
Ще раніше дослідники знайшли два особливо потужні сигнали з енергією близько одного петаелектронвольта. Усередині команди ці події навіть отримали імена — Bert та Ernie
Саме після цих результатів нейтринна астрономія перестала бути переважно теоретичною перспективою.
Навіщо фізикам ловити «частинки-привиди»
Головна перевага нейтрино водночас є головною проблемою їхнього виявлення. Оскільки вони майже не взаємодіють із матерією, нейтрино здатні вирватися з надзвичайно щільних областей Всесвіту, звідки звичайне світло може не дістатися до Землі.
Вони можуть приносити інформацію про процеси поблизу чорних дір, активних галактичних ядер, вибухів зір та інших космічних «прискорювачів» частинок. Нобелівський комітет назвав їх своєрідними посланцями з космосу, які відкривають доступ до процесів у далеких галактиках.
За роки роботи IceCube вже допоміг пов’язати нейтрино з окремими галактиками та побачити нейтринне випромінювання нашого Чумацького Шляху.
Тобто мова йде не просто про ще одну частинку. Фізики отримали ще один канал спостереження за Всесвітом — поряд зі світлом, радіохвилями та гравітаційними хвилями.
Хто такий Френсіс Гальцен
Френсіс Гальцен народився в Бельгії, навчався в Левенському університеті та здобув там ступінь PhD. У 1971 році він приїхав до Університету Вісконсину в Медісоні на дослідницьку роботу — і в підсумку залишився там на десятиліття.
Сьогодні він є професором Університету Вісконсину–Медісон і головним дослідником IceCube. Над обсерваторією працює велика міжнародна колаборація — нині вона об’єднує понад 450 науковців.
Ще до Нобеля 2026 рік уже був для Гальцена особливим: Американське фізичне товариство присудило йому свою Medal for Exceptional Achievement in Research саме за внесок у нейтринну астрофізику та IceCube.
Гальцен отримає 12 млн шведських крон
Грошова частина Нобелівської премії з фізики цього року становить 12 млн шведських крон — приблизно $1,2 млн. Оскільки премію присудили одному лауреату, вся сума належить Гальцену. Офіційне вручення медалі та диплома відбудеться 10 грудня у Стокгольмі, у річницю смерті Альфреда Нобеля.
