Перемога Демократичної партії на проміжних виборах у США, за підсумками яких республіканці втратили контроль над обома палатами Конгресу, спричинила широкий міжнародний резонанс. Європейські політики заговорили про можливе посилення підтримки України та зміну торговельної політики Вашингтона. У Росії заявили, що не збираються коригувати свою позицію щодо війни, а в Ірані трактують результати голосування як протест американців проти військової кампанії на Близькому Сході. Водночас союзники США в Азії наголошують на необхідності зберегти стратегічне партнерство незалежно від політичного балансу у Вашингтоні.
- Перемога демократів в обох палатах Конгресу США спричинила широку міжнародну реакцію.
- Європейські політики сподіваються на посилення підтримки України та конструктивніший діалог.
- Росія заявила, що не змінюватиме своєї політики через результати американських виборів.
- Іран розцінив результати голосування як протест проти американської військової кампанії.
- Японія та Тайвань наголосили на незмінності стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.
Європа побачила можливість змін у політиці США
Одним із перших на результати американських виборів відреагував прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. У дописі в соціальній мережі X він розцінив перемогу демократів як відмову виборців від політики, яку вважає відповідальною за економічне погіршення, суспільну поляризацію та нехтування кліматичними проблемами.
Санчес також провів паралель із політичними змінами в Бразилії та висловив сподівання, що подібний результат згодом повториться в Іспанії. Його заява мала не лише міжнародний, а й внутрішньополітичний контекст: іспанський прем’єр тривалий час перебуває в конфлікті з правими силами, які підтримують частину політичних підходів Трампа.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре був стриманішим. Він назвав результати голосування виразним сигналом зміни настроїв американського суспільства.
На його думку, у Конгресі посиляться політичні сили, позиції яких ближчі до норвезьких у питаннях клімату, захисту довкілля, міжнародної допомоги та зовнішньої політики.
Для європейських урядів це важливо після тривалого періоду розбіжностей із Вашингтоном щодо торговельних мит, міжнародних кліматичних зобов’язань та підходів до міжнародної безпеки.
Водночас більшість європейських політиків не очікує автоматичного повернення до трансатлантичних відносин, які існували до другого президентського терміну Трампа.
У Європарламенті сподіваються на посилення підтримки України
Особливу увагу результатам виборів приділили представники Європейського парламенту, які займаються питаннями безпеки та відносин зі США.
Віцепрезидентка Європарламенту Крістель Шальдемосе зазначила, що нова більшість у Конгресі може позитивно вплинути на американську підтримку України, міжнародну кліматичну політику та відносини Вашингтона з європейськими партнерами.
Водночас вона застерегла від надмірних очікувань. Навіть за демократичної більшості Європейський Союз повинен продовжувати зміцнення власної обороноздатності та зменшувати залежність від американських рішень.
Схожу оцінку висловив міністр оборони Бельгії Тео Франкен. Він прогнозує складні відносини між Білим домом і Конгресом через внутрішню політичну поляризацію.
Франкен наголосив, що для європейських держав головними питаннями залишатимуться американська торговельна політика, підтримка України та майбутнє НАТО.
Голова Комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі Бернд Ланге також розглядає результати виборів як можливість відновити конструктивніший діалог зі США. Проте він попередив, що американський протекціонізм не зникне лише через зміну більшості в Конгресі.
На думку Ланге, ЄС необхідно зберігати здатність самостійно захищати свої економічні інтереси. Європейські компанії вже зіткнулися з наслідками торговельних обмежень адміністрації Трампа, а майбутні рішення щодо мит і промислової політики залишаються непередбачуваними.
Для України зміна контролю над Конгресом відкриває можливість активнішої законодавчої підтримки. Однак виділення нової допомоги, її фінансування та практична реалізація залежатимуть від переговорів між законодавцями й адміністрацією президента.
Москва не очікує зміни власної політики щодо України
У Росії на результати виборів відреагували значно стриманіше.
Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що керівництво Демократичної партії традиційно займає негативну позицію щодо відносин із Москвою. Водночас він підкреслив, що російська зовнішня політика, включно з підходом до війни проти України, не залежатиме від зміни політичної більшості у США.
За словами Рябкова, Москва продовжить діяти відповідно до рішень російського керівництва незалежно від результатів американських виборів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков зробив акцент на тому, що Дональд Трамп залишається президентом США, а отже, зберігає повноваження у сфері зовнішньої політики.
Пєсков висловив сподівання, що Вашингтон продовжить дипломатичні ініціативи, спрямовані на врегулювання війни. Він також згадав підготовку нового раунду тристоронніх переговорів, не уточнивши остаточного формату та складу учасників.
Москва фактично розмежовує зміну парламентської більшості й президентські повноваження Трампа. Такий підхід дозволяє Кремлю зберігати орієнтацію на переговори з Білим домом, навіть якщо новий Конгрес займатиме жорсткішу позицію щодо Росії.
При цьому конкретні наслідки виборів для американської військової допомоги Україні поки не визначені.
В Ірані результати виборів назвали протестом проти війни
Однією з найгостріших стала реакція Тегерана.
Голова парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що американські виборці виступили проти продовження війни. Він також попередив Вашингтон про наслідки можливого ігнорування цих настроїв.
Тегеран пов’язує втрати республіканців із військовою кампанією США проти Ірану, яка спричинила значні перебої на енергетичних ринках і зростання світових цін на нафту.
Однак результати голосування не можна пояснювати виключно питанням війни. Американські виборці також висловлювали занепокоєння інфляцією, вартістю продуктів і пального, торговельною політикою та внутрішніми рішеннями адміністрації.
Європейські політики з правого табору також звернули увагу на військовий чинник.
Співголова німецької партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель заявила, що Трамп раніше обіцяв відмовитися від політики військового втручання за кордоном, але не дотримався цього зобов’язання. На її думку, така суперечність стала однією з причин невдачі республіканців.
Лідер французького «Національного об’єднання» Жордан Барделла також пов’язав результати виборів із війною проти Ірану та її економічними наслідками. Він наголосив, що подорожчання нафти впливає не лише на американців, а й на купівельну спроможність жителів Європи.
Віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні висловив схожу позицію. На його думку, міжнародні конфлікти, геополітична напруженість і зростання вартості життя стали важливими чинниками виборчих настроїв.
Японія та Тайвань наголосили на незмінності відносин зі США
На відміну від європейських політиків, які активно аналізують можливі зміни американського курсу, ключові партнери Вашингтона в Азії зробили акцент на наступності двосторонніх відносин.
Генеральний секретар кабінету міністрів Японії Мінору Кіхара заявив, що американсько-японський альянс залишається основою зовнішньої та безпекової політики Токіо незалежно від результатів виборів.
Японський уряд вважає міцне партнерство зі США особливо важливим в умовах зростання міжнародної нестабільності та загострення безпекових викликів у регіоні.
Міністерство закордонних справ Тайваню також підтвердило намір співпрацювати з обома американськими партіями.
У Тайбеї наголосили, що двосторонні відносини традиційно спираються на підтримку як Конгресу, так і виконавчої влади США. Тайванська сторона має намір поглиблювати взаємодію у сферах безпеки, торгівлі, технологій та освіти.
Для Тайваню збереження міжпартійного консенсусу у Вашингтоні має особливе значення з огляду на напружені відносини з Китаєм.
У ПАР говорять про новий етап міжнародних відносин
Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса також відреагував на зміну більшості в американському Конгресі.
Він заявив, що результати голосування можуть започаткувати новий етап у міжнародних відносинах, оскільки американські виборці визначили інший політичний баланс між президентом і законодавчою владою.
Відносини між Преторією та Вашингтоном протягом другого президентського терміну Трампа були напруженими через розбіжності у зовнішній політиці, торгівлі та низку дипломатичних суперечок.
Проте Рамафоса не став прогнозувати конкретні зміни американської політики щодо ПАР, обмежившись оцінкою загального політичного значення виборів.
Чехія та Бельгія попереджають про можливе блокування рішень у Вашингтоні
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш звернув увагу на інституційні наслідки демократичної перемоги.
За його оцінкою, протягом останніх двох років президентського терміну Трампа американська політика може зосередитися навколо конфліктів між Білим домом і Конгресом, президентських вето та спроб парламентського контролю.
Бабіш також не виключив нових дискусій навколо процедури імпічменту. Водночас він визнав, що президент зберігає значні можливості діяти самостійно у сферах, які належать до компетенції виконавчої влади.
Чеський прем’єр висловив сподівання, що Трамп повернеться до обіцянок завершити війну в Україні та врегулювати конфлікт навколо Ормузької протоки.
Подібні побоювання озвучили бельгійські посадовці. Через глибокі розбіжності між демократами та республіканцями ухвалення бюджетних і законодавчих рішень може стати складнішим.
Однак зміна більшості не позбавляє Трампа права вето та повноважень президента. Новий склад Конгресу зможе блокувати або коригувати частину його ініціатив, але не контролюватиме всі рішення адміністрації.
У самій Європі праві партії розійшлися в оцінках поразки Трампа
Результати американських виборів стали предметом дискусії серед європейських партій, які раніше підтримували політичний курс президента США.
Аліса Вайдель та Жордан Барделла вказали на невідповідність між обіцянками Трампа скоротити участь США в закордонних конфліктах і рішенням розпочати війну проти Ірану.
Натомість представник румунського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів, соціолог Дан Дунгачіу, закликав не перебільшувати політичних наслідків демократичної перемоги. На його думку, президент США залишається впливовим керівником виконавчої влади, хоча можливості проводити законодавчі ініціативи без домовленостей із Конгресом суттєво скорочуються.
Дунгачіу також висловив сумнів у тому, що демократи та республіканці мають принципово протилежні погляди на американську присутність у Європі.
Іншу позицію зайняла співголова німецької Лівої партії Інес Швердтнер, яка розцінила результати виборів як поразку правих політичних сил у ширшому міжнародному контексті.
Обама закликав демократів готуватися до двох років протистояння з Білим домом
Колишній президент США Барак Обама привітав результати проміжних виборів, наголосивши, що американські виборці очікують від політиків конкретних рішень своїх повсякденних проблем.
Він подякував кандидатам, які перемогли у традиційно республіканських округах, а також виборчим комісіям і волонтерам обох партій за організацію голосування.
За словами Обами, попереду залишаються два роки роботи адміністрації Трампа, протягом яких демократи повинні використовувати свої повноваження для просування власних ініціатив та парламентського контролю.
Для цього партії доведеться зберігати єдність між представниками різних політичних крил, які можуть мати відмінні позиції щодо економічної політики, соціальних видатків та міжнародної безпеки.
Американський підприємець Ілон Маск, який витратив сотні мільйонів доларів на підтримку республіканців, відреагував на результати значно коротше. У соцмережі X він іронічно припустив, що його вигадані космічні лазери для втручання у вибори цього разу не спрацювали.
Що зміниться для України, НАТО та світової економіки
Перемога демократів означає суттєву зміну механізму ухвалення рішень у Вашингтоні, але не автоматичний перегляд усієї американської зовнішньої політики.
Новий Конгрес, який розпочне роботу в січні 2027 року, матиме можливість активніше контролювати діяльність адміністрації, проводити парламентські розслідування, визначати бюджетні пріоритети та впливати на призначення посадовців.
Для України одним із ключових питань стане подальше фінансування оборонної допомоги. Представники європейських інституцій сподіваються, що демократична більшість забезпечить більшу передбачуваність американської підтримки Києва. Водночас конкретні пакети допомоги потребуватимуть окремих політичних і бюджетних рішень.
Щодо НАТО європейські уряди прагнуть зберегти американські безпекові гарантії, одночасно збільшуючи власні оборонні можливості. Такий підхід сформувався ще до виборів і, за заявами посадовців ЄС, не залежатиме від результатів американського голосування.
У торговельній сфері демократична більшість може посилити парламентський контроль над рішеннями Білого дому, але можливості президента застосовувати окремі торговельні інструменти залишаються значними. Тому європейські та азійські партнери не розраховують на швидке скасування всіх обмежень.
Найгостріше міжнародна реакція стосується війни з Іраном. Зростання цін на нафту та пальне відчувають не лише американські споживачі, а й економіки Європи та Азії. Проте навіть демократична більшість у Конгресі не гарантує негайного припинення військових операцій.
Перші рішення нового складу американського парламенту у 2027 році покажуть, наскільки глибоко зміна політичного балансу вплине на зовнішню політику США, відносини з європейськими союзниками та підтримку України.
