Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала включити дві нові експериментальні вакцини до масштабного клінічного дослідження в Демократичній Республіці Конго. Препарати, розроблені Оксфордським університетом спільно із Serum Institute of India та американською Moderna, призначені для захисту від вірусу Bundibugyo — різновиду збудника Еболи, проти якого досі немає схваленої вакцини. Рішення ухвалене на тлі однієї з найтяжчих епідемій захворювання: лише в Конго підтверджено понад 10,5 тисячі випадків зараження та більш ніж 5100 смертей.
- ВООЗ рекомендувала додати дві нові вакцини до дослідження Еболи в Конго.
- Препарати Oxford і Moderna розроблені спеціально проти небезпечного вірусу Bundibugyo.
- У Конго підтверджено понад 10,5 тисячі заражень і 5100 смертей.
- Нові вакцини випробовуватимуть серед людей, які контактували з інфікованими.
- Перші результати дослідження ефективності вакцин очікують на початку 2027 року.
ВООЗ схвалила включення двох вакцин до дослідження в Конго
Незалежна технічна група експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я рекомендувала додати до клінічного дослідження Tumaini два препарати: ChAdOx1 BDBV, створений Оксфордським університетом у співпраці з індійським Serum Institute, та mRNA-1469 компанії Moderna.
Рекомендацію ухвалили після оцінювання результатів доклінічних і початкових клінічних досліджень. Розробників уже повідомили про рішення, однак застосування вакцин у межах Tumaini розпочнеться лише після отримання необхідних дозволів національних регуляторів.
Обидва препарати створені спеціально проти вірусу Bundibugyo. Це принципова відмінність від вакцин, які раніше застосовували для боротьби з іншим різновидом Еболи.
Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус назвав готовність нових препаратів до клінічних досліджень результатом міжнародної наукової співпраці. Водночас він наголосив, що навіть ефективні вакцини не зможуть самостійно зупинити епідемію без своєчасного виявлення хворих, лікування та контролю контактів.
Епідемія охопила вісім провінцій і вийшла за межі Конго
Спалах захворювання, спричиненого вірусом Bundibugyo, розпочався у травні 2026 року. Перші повідомлення про спалах Еболи в конголезькій провінції Ітурі з’явилися ще в середині травня, коли місцеві та міжнародні медичні служби розпочали протиепідемічні заходи. Відтоді інфекція поширилася на значну територію Демократичної Республіки Конго.
За даними Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC), станом на 2 листопада в країні зареєстрували 10 532 підтверджені випадки, зокрема 5126 смертей. Це відповідає майже 49% летальності серед зареєстрованих випадків.
Найскладніша ситуація зберігається у провінції Ітурі, де зафіксовано 7431 випадок захворювання та 3492 смерті. Значна кількість інфікувань також припадає на Північне Ківу.
Загалом епідемія охопила вісім провінцій Конго. Випадки зараження виявляли й за межами країни, зокрема в Уганді, Кенії та Нігерії.
У жовтні ВООЗ підтвердила випадок зараження Еболою в Нігерії. Інфекцію виявили у жінки, яка прибула до столиці країни Абуджі після подорожі Східною Африкою. Медики встановили десятки людей, які могли контактувати із зараженою, та організували епідеміологічний нагляд.
Поширення вірусу ускладнюють переміщення населення, збройні конфлікти, недостатня доступність медичної допомоги та труднощі з відстеженням контактів хворих.
За оцінкою Associated Press, нинішній спалах став другим за кількістю загиблих в історії епідемій Еболи.
Як працюватимуть нові вакцини та кого щеплюватимуть
Випробування Tumaini проводять за принципом кільцевої вакцинації. Насамперед до дослідження залучають людей, які контактували з пацієнтами з підтвердженим зараженням, а також визначені групи їхніх контактів.
Такий підхід дозволяє перевіряти ефективність вакцин безпосередньо в умовах активного поширення інфекції. Мета — встановити, чи здатні препарати запобігати захворюванню та наскільки безпечними вони є для учасників дослідження.
На момент повідомлення ВООЗ у межах Tumaini вже сформували чотири кільця вакцинації. Підготовка додаткових груп триває.
Дослідження очолює Національний інститут біомедичних досліджень Демократичної Республіки Конго за підтримки ВООЗ, бельгійських наукових установ, організації «Лікарі без кордонів» та Африканських центрів контролю і профілактики захворювань.
Розробку експериментальних вакцин також підтримує міжнародна Коаліція з інновацій у сфері готовності до епідемій (CEPI).
Чому наявні вакцини проти Еболи не вирішують проблему
Ебола — це не один вірус, а група споріднених збудників, здатних спричиняти тяжкі захворювання у людей.
Наявна вакцина Ervebo схвалена для захисту від вірусу Ebola, раніше відомого як заїрський еболавірус. Проте ефективність цього препарату проти Bundibugyo у людей досі не доведена.
Саме тому ВООЗ рекомендує застосовувати Ervebo під час нинішнього спалаху лише в межах дослідницьких протоколів.
Нові вакцини використовують різні технологічні платформи. Препарат Оксфордського університету створений на основі модифікованого аденовірусного вектора ChAdOx1, тоді як розробка Moderna базується на технології матричної РНК.
Цю технологію Moderna застосовує і в інших напрямах медицини. Зокрема, компанія разом із Merck досліджує персоналізовану мРНК-терапію проти меланоми, яка має допомагати імунній системі розпізнавати пухлинні клітини. Водночас онкологічна терапія та вакцина проти Еболи є окремими розробками з різними механізмами формування імунної відповіді.
Оксфордські науковці ще в липні 2026 року розпочали перше клінічне дослідження ChAdOx1 BDBV за участю здорових добровольців. Нова програма в Конго має допомогти встановити, чи забезпечує препарат захист у реальних умовах епідемії.
Вчені також шукають ефективне лікування Еболи
Паралельно з розробкою вакцин тривають дослідження препаратів для лікування людей, які вже заразилися вірусом Bundibugyo.
У липні 2026 року ВООЗ розпочала клінічне дослідження PARTNERS. У його межах перевіряють ефективність експериментального препарату на основі моноклональних антитіл MBP134, противірусного засобу ремдесивір та їхнього комбінованого застосування.
До програми також планують додати препарат мафтівімаб. Окреме дослідження присвячене обельдесивіру, який оцінюють як можливий засіб профілактики після контакту з вірусом.
Наразі для захворювання, спричиненого Bundibugyo, немає схваленого специфічного лікування. Медична допомога зосереджена на підтриманні життєво важливих функцій організму, відновленні водно-електролітного балансу та лікуванні ускладнень.
Перші результати досліджень лікувальних препаратів ВООЗ очікує протягом найближчих місяців. Дані щодо ефективності вакцин у межах Tumaini мають з’явитися на початку 2027 року.
