Кількість народжень в Україні за чотири роки скоротилася майже на 40%. Якщо у 2021 році зареєстрували 273 772 новонароджених, то у 2025-му — лише 168 778. За перші шість місяців 2026 року показник знизився ще сильніше, до 73 292 дітей. Про це свідчать дані Міністерства юстиції, надані у відповідь на запит LIGA.net. Війна прискорила демографічний спад, який розпочався задовго до повномасштабного вторгнення, а його наслідки Україна відчуватиме протягом наступних десятиліть.
- За 2021–2025 роки кількість народжень в Україні скоротилася на 38,4%.
- У першому півріччі 2026 року зареєстрували лише 73 292 новонароджених.
- Серед причин спаду — війна, вимушена міграція та відкладання батьківства.
- За шість місяців смертність перевищила народжуваність приблизно у 3,5 раза.
- Демографічний спад впливатиме на ринок праці, освіту та післявоєнне відновлення.
Народжуваність знижується п’ятий рік поспіль
За даними Мін’юсту, у 2022 році в Україні зареєстрували 206 032 народження — на чверть менше, ніж роком раніше. У 2023-му кількість новонароджених скоротилася до 187 387, у 2024-му — до 176 679, а у 2025 році становила 168 778. Загальне падіння порівняно з останнім роком перед повномасштабним вторгненням досягло 38,4%.
Статистика першого півріччя 2026 року свідчить про подальше погіршення ситуації. За шість місяців зареєстрували 73 292 народження проти 133 457 за аналогічний період 2021-го. Це скорочення приблизно на 45%. Порівняно з першим півріччям 2025 року кількість новонароджених зменшилася ще на 16%.
Сьогодні в Україні щомісяця реєструють у середньому близько 12 тисяч народжень. Десять років тому цей показник становив приблизно 32 тисячі. Водночас статистика воєнного часу має важливе обмеження: реєстраційні дані не відображають усіх дітей, народжених в українських родинах за кордоном, а також не забезпечують повного охоплення окупованих територій.
Війна, міграція та невизначеність: чому українці відкладають народження дітей
Одним із головних чинників демографічного спаду стала вимушена міграція. За оцінками ООН, наприкінці 2025 року за кордоном залишалися близько 5,9 млн українців. Значну частину біженців становлять жінки та діти. Відповідно, частина народжень, які за інших обставин могли б відбутися в Україні, тепер припадає на інші держави.
Не менш важливим фактором є відкладання батьківства. Мобілізація, розділення родин, нестабільні доходи, зруйноване житло та постійна загроза обстрілів ускладнюють довгострокове планування. Навіть сім’ї, які не залишили Україну, часто переносять рішення про народження дитини через невизначеність із роботою, безпекою та майбутнім.
Війна також погіршила доступність медичної допомоги. За даними Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), удари по лікарнях, перебої з електропостачанням та евакуація медичних закладів створюють додаткові ризики для вагітних. У прифронтових регіонах пологові відділення змушені працювати в укриттях або переносити частину послуг до безпечніших населених пунктів.
Смертність майже вчетверо перевищує кількість народжень
Демографічна ситуація ускладнюється високою смертністю. За інформацією Opendatabot на основі даних Мін’юсту, у першому півріччі 2026 року в Україні зареєстрували 259 853 смерті та лише 73 292 народження. Таким чином, на одне народження припадало приблизно 3,5 смерті.
Різниця між кількістю померлих і народжених за шість місяців становила 186 561 особу. Це показник природного скорочення населення за даними реєстрації, без урахування міграції та можливих прогалин воєнної статистики.
Водночас регіональна ситуація суттєво відрізняється. Найбільше народжень за перше півріччя зареєстрували в Києві — 8352, Львівській області — 6617 та Дніпропетровській — 5611. Значно складніша ситуація на прифронтових територіях, де виїзд населення, руйнування житла та небезпека безпосередньо впливають на кількість новонароджених.
Скорочення покоління вплине на економіку та відновлення України
Наслідки нинішнього демографічного спаду виходять далеко за межі статистики народжуваності. Менша кількість дітей означає поступове скорочення майбутнього працездатного населення. Для України, яка вже стикається з дефіцитом кадрів через війну та міграцію, це створює додаткові ризики для економічного відновлення.
Першими зміни можуть відчути система освіти та місцеві громади. Зменшення кількості дітей впливатиме на наповнюваність дитсадків і шкіл, особливо в невеликих населених пунктах. Через 15–20 років нинішнє скорочення народжень позначиться на чисельності молодих працівників, а згодом — на співвідношенні працюючих громадян і пенсіонерів.
Однак падіння кількості зареєстрованих народжень не можна повністю ототожнювати зі зниженням бажання українців мати дітей. Частина сімей народжує за кордоном, інші відкладають батьківство до стабілізації ситуації. Тому майбутня динаміка залежатиме не лише від завершення війни, а й від повернення вимушених мігрантів, доступності житла, доходів і впевненості родин у завтрашньому дні.
Україна має демографічну стратегію до 2040 року
У вересні 2024 року Кабінет Міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року. Документ передбачає створення умов для повернення українців із-за кордону, підтримку сімей із дітьми, підвищення якості життя та адаптацію державної політики до старіння населення.
Проте самих одноразових виплат при народженні дитини недостатньо для подолання довгострокового демографічного спаду. На рішення сімей впливають насамперед безпека, стабільна зайнятість, доступне житло та можливість поєднувати батьківство з роботою.
Демографічні проблеми існували в Україні й до 2022 року, тому навіть завершення бойових дій не означатиме автоматичного повернення до довоєнних показників. Масштаб майбутнього відновлення населення залежатиме від того, скільки українців повернуться додому та чи зможуть молоді родини планувати своє життя в Україні на роки вперед.
