Проєкт Державного бюджету України на 2027 рік виявився не просто кошторисом воюючої країни, а й фактично планом нового податкового навантаження. Кабмін заклав доходи, частина яких з’явиться лише після окремих рішень Верховної Ради. Голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа звернула увагу, що понад 131 млрд грн запланованих надходжень залежать від ще не ухвалених змін до Податкового кодексу. Серед прикладів вона назвала підвищення стандартної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт і додаткове підвищення акцизів на пальне. Сама Підласа оцінила перспективу частини таких рішень як малоймовірну. Мінфін офіційно підтвердив, що одним із можливих джерел 58,7 млрд грн є підвищення ПДВ з 20% до 21%, а ще 8,3 млрд грн планують отримати від додаткового підвищення паливного акцизу. Відомство окремо наголошує: обидва рішення потребують законодавчих змін.
- Уряд розглядає підвищення ПДВ з 20% до 21%.
- Акцизи на пальне також можуть зрости додатково.
- Посилки з-за кордону планують обкладати ПДВ.
- Частина доходів бюджету залежить від ще не ухвалених законів.
- Нацкешбек у проєкті бюджету на 2027 рік окремо не профінансований.
Бюджет уже рахує гроші від ПДВ, якого ще немає
Наймасштабніше потенційне рішення — підняття стандартної ставки ПДВ з 20% до 21%. За розрахунками уряду, цей ресурс може становити близько 58,7 млрд грн і використовуватися, зокрема, для страхування бізнесу від воєнних ризиків та інших програм фінансової підтримки.
Для споживача це не означає автоматичного подорожчання всіх товарів рівно на 1%. Якщо товар без ПДВ коштує 100 грн, за ставки 20% кінцева ціна становить 120 грн, а за ставки 21% — 121 грн. Тобто прямий механічний ефект за повного перенесення податку на покупця — близько 0,83% від нинішньої кінцевої ціни.
Але реальна картина складніша. ПДВ проходить практично через усю економіку, тому бізнес може одночасно враховувати дорожче пальне, електроенергію, логістику, зарплати та імпортні комплектуючі. Через це підсумкове зростання цін для окремих товарів може бути як нижчим, так і вищим за простий математичний ефект від зміни ставки.
Водночас важливо розділяти проєкт бюджету та податковий закон. Сам закон про держбюджет не може автоматично змінити ставку ПДВ: для цього парламент має окремо внести зміни до Податкового кодексу. Мінфін це прямо зазначає у презентації бюджету.
Пальне може отримати ще одне підвищення акцизу
Другий потенційно відчутний для населення крок — додаткове підвищення акцизу на бензин, дизель і скраплений газ.
Уряд розраховує отримати від цього близько 8,3 млрд грн і спрямувати ресурс на захист підприємств паливного сектору від воєнних ризиків. Мінфін підтверджує саму можливість додаткового збільшення акцизу, хоча конкретні нові ставки в урядовому повідомленні не наведені.
При цьому пальне і без цього дорожчатиме через уже затверджене поетапне наближення українських акцизів до європейських норм. Зокрема, у 2027 році чинний графік передбачає зростання акцизу на бензин з €300,80 до €329,90 за 1000 літрів, на дизель — з €253,80 до €291,90, а на скраплений газ — приблизно з €198 до €223. Потенційне нове рішення буде додатковим до вже запланованого підвищення.
Саме тут можливий ширший інфляційний ефект. Пальне входить у собівартість перевезень, доставки продуктів, роботи агросектору, будівництва та багатьох послуг. Тому додатковий акциз може впливати не лише на ціну літра на АЗС, а й поступово передаватися на інші товари.
Посилки до €150 можуть втратити податкову пільгу
Ще одна зміна безпосередньо зачепить українців, які замовляють товари з Temu, AliExpress, Amazon та інших іноземних маркетплейсів.
Мінфін пропонує скасувати пільгу з ПДВ для комерційних товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях вартістю до €150. Наразі саме цей поріг дозволяє більшості недорогих онлайн-покупок надходити без сплати ПДВ.
За моделлю Мінфіну, ПДВ має сплачуватися з першого євро вартості товару, а адміністрування планують максимально перекласти на маркетплейси або їхніх посередників через аналог європейської системи IOSS. Тобто покупець має бачити податок уже у ціні під час оформлення замовлення, без окремого походу на митницю. Приватні подарунки між фізичними особами вартістю до €45 планують залишити поза таким оподаткуванням.
Мінфін раніше оцінював фіскальний ефект такої реформи приблизно у 10 млрд грн на рік. Окремі дослідження оцінювали потенційні втрати бюджету від чинної пільги у 11,8 млрд грн ще за масштабами імпорту 2024 року.
Для покупця практичний наслідок простий: товар за умовні €100 у разі застосування 20% ПДВ може коштувати близько €120 до врахування доставки та інших платежів. Якщо одночасно стандартну ставку ПДВ підвищать до 21%, остаточна модель оподаткування залежатиме від тексту законів, які ухвалить парламент.
Банки знову можуть залишити на ставці 50%
Ще один великий резерв доходів — продовження 50-відсоткового податку на прибуток банків.
У 2026 році така ставка вже діє. Податковий комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №15262, який пропонує продовжити її й на 2027 рік та не дозволяти банкам зменшувати оподатковуваний результат за рахунок збитків минулих років.
Тут існує помітна дискусія між фіскальними та монетарними аргументами. Прихильники підвищеної ставки вказують на високі прибутки банків під час війни та необхідність фінансувати оборону. За різними оцінками, продовження ставки може принести десятки мільярдів гривень додаткових надходжень.
Національний банк водночас попереджав, що регулярне використання 50-відсоткової ставки зменшує капітал банків, погіршує їхню інвестиційну привабливість і може обмежувати можливості кредитування економіки. НБУ нагадує, що спочатку підвищення подавалося як надзвичайний та разовий інструмент.
Таким чином, для громадянина цей податок менш помітний, ніж ПДВ або акциз, але його непрямий ефект може проявитися через кредитні ставки, доступність фінансування для бізнесу та темпи відновлення інвестицій.
Головний ризик бюджету — частина доходів поки існує лише на папері
Саме тут лежить ключова проблема проєкту Держбюджету-2027.
За словами Підласої, понад 131 млрд грн доходів прямо залежать від рішень парламенту, яких ще немає. Окремо вона говорила ще про 52,5 млрд грн, пов’язаних із продовженням підвищеного податку для банків та оподаткуванням доходів через цифрові платформи.
Це означає, що парламент опиняється перед складним вибором: або підтримувати додаткові джерела доходів, або шукати інші способи збалансувати кошторис — скорочувати окремі видатки, залучати більше фінансування чи переглядати дефіцит.
Подібна практика вже викликала зауваження парламентського Бюджетного комітету під час розгляду попереднього бюджету: комітет наголошував, що включення до доходів коштів від ще не ухвалених законів створює ризик недоотримання доходів і ставить питання щодо принципу обґрунтованості бюджетних розрахунків.
Чому уряд обрав песимістичний сценарій економіки
Ще одна важлива зміна — уряд фактично перебудував бюджет на сценарій тривалої війни.
У червневому макропрогнозі Кабмін мав два сценарії. Оптимістичний передбачав покращення безпекової ситуації та зростання ВВП у 2027 році на 4,5%. Сценарій стійкості — продовження складних безпекових умов і зростання лише на 1,3%. Саме другий сценарій використано для проєкту бюджету.
За цим прогнозом, інфляція наприкінці 2027 року має становити приблизно 8%, а середня номінальна зарплата — 34 409 грн. Для порівняння, у 2026 році очікується близько 30,1 тис. грн.
Номінально зарплати можуть зрости приблизно на 14%, але після врахування інфляції приріст купівельної спроможності буде значно меншим. Сам урядовий прогноз оцінює реальне збільшення середньої зарплати приблизно у 5,3%.
Це принципова деталь: одночасно з очікуваним зростанням доходів населення держава обговорює підвищення непрямих податків. ПДВ та акцизи відрізняються від податку на доходи тим, що сплачуються фактично під час споживання, тому їхній ефект відчувають широкі групи населення.
Чому за такого слабкого зростання потрібні нові доходи
Масштаб бюджету пояснює фіскальну логіку уряду.
Доходи державного бюджету на 2027 рік заплановані на рівні 5,648 трлн грн, а видатки — 7,272 трлн грн. При цьому на оборону та безпеку уряд планує спрямувати близько 4,885 трлн грн, або 43,8% прогнозного ВВП. Україні також знадобиться приблизно $52,6 млрд міжнародної підтримки.
Тобто навіть після значного збільшення внутрішніх податкових надходжень бюджет залишається критично залежним від зовнішнього фінансування.
Саме цим пояснюється пошук додаткових десятків мільярдів усередині країни: ПДВ дає великий і прогнозований ресурс, акциз легко адмініструвати, банки залишаються прибутковими, а швидке зростання транскордонної електронної торгівлі створює нову податкову базу.
Проте економічна ціна таких рішень різна. ПДВ та паливний акциз можуть додавати інфляційного тиску, податок на посилки — підвищити вартість недорогого імпорту, а 50% податок на банки — потенційно стримувати кредитування.
«Нацкешбек» зникає, але Дорожній фонд частково повертається
У проєкті бюджету змінили й структуру окремих програм.
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що окремого фінансування програми «Національний кешбек» на 2027 рік у проєкті не закладено. В офіційній презентації Мінфіну серед ключових програм підтримки бізнесу «Нацкешбек» також не зазначений.
Натомість уряд планує частково відновити Державний дорожній фонд — на рівні 25% від повного механізму. Загальний ресурс становитиме 52,8 млрд грн: 34,2 млрд — на державні дороги, 10,1 млрд — на погашення боргових зобов’язань за попередніми дорожніми запозиченнями та 8,5 млрд — місцевим бюджетам на місцеві дороги й комунальні вулиці.
Це означає зміну бюджетного пріоритету: після кількох років максимальної концентрації дорожніх доходів на інших потребах частину цільового фінансування інфраструктури починають повертати, але поки лише частково.
Що все це означає для українця
Якщо парламент підтримає запропонований податковий пакет у близькому до нинішніх планів вигляді, найпомітнішими для домогосподарств будуть три канали впливу.
Перший — ПДВ, який зачіпає широкий спектр товарів і послуг. Другий — пальне, через яке подорожчання може поширюватися на логістику й собівартість продукції. Третій — міжнародні онлайн-покупки, для яких звична пільга до €150 може зникнути.
При цьому не всі зміни обов’язково набудуть чинності. Проєкт бюджету лише починає парламентський шлях, а сама Підласа зазначає, що принаймні частина податкових змін має невисокі шанси на ухвалення. До 1 жовтня депутати мають подавати пропозиції до проєкту, після чого Бюджетний комітет готуватиме документ до першого читання.
Тому головний висновок із Бюджету-2027 поки не в тому, що ПДВ уже став 21% або що всі посилки вже оподатковуються. Це ще не стало законом.
Набагато важливіше інше: уряд показав, де саме він бачить резерв для фінансування держави у разі продовження війни — ширше оподаткування споживання, імпорту, банківського сектору та пального. І саме навколо цих рішень, ймовірно, відбудеться одна з головних економічних дискусій у Верховній Раді цієї осені.
