Чужа сигарета теж убиває: пасивне куріння забирає 1,66 млн життів на рік

Пасивне куріння залишається однією з найбільш недооцінених глобальних загроз здоров’ю. Новий аналіз Global Burden of Disease 2023, опублікований у The Lancet Public Health, показав: у 2023 році тютюновим димом інших людей регулярно дихали приблизно 2,71 млрд людей — фактично кожен третій житель планети. Дослідники пов’язують цей вплив із 1,66 млн передчасних смертей і втратою майже 45 млн років здорового життя. Найбільше страждають жінки та діти.

Масштаб більший, ніж здається: пасивно курить третина людства

Дослідження охопило 204 країни та території і простежило динаміку з 1990 до 2023 року. Учені використовували дані популяційних опитувань, інформацію про склад домогосподарств та статистичне моделювання, щоб оцінити, скільки некурців регулярно вдихають чужий тютюновий дим і який тягар хвороб із цим пов’язаний.

У 2023 році таких людей було приблизно 2,71 млрд. Із них близько 767 млн — діти віком 0–14 років. За даними, наведеними в публікаціях за результатами дослідження, серед тих, хто зазнавав впливу чужого диму, було також близько 1,49 млрд жінок.

Особливо високою поширеність пасивного куріння залишається у Південно-Східній та Східній Азії й Океанії — близько 48,4% населення після стандартизації за віком. У деяких країнах жінки зазнають впливу майже у 1,8 раза частіше за чоловіків.

Це важлива деталь: пасивне куріння часто сприймається як короткий дискомфорт — запах у кімнаті, дим на балконі чи кілька хвилин поруч із курцем. Насправді на рівні населення це фактор ризику, який вимірюється мільйонами смертей і десятками мільйонів років життя з хворобами.

Що означають 1,66 млн смертей

У дослідженні пасивному курінню приписано близько 1,66 млн смертей у 2023 році, із діапазоном статистичної невизначеності приблизно від 1,33 до 2,07 млн. Крім того, воно було пов’язане з 44,8 млн DALYs — років здорового життя, втрачених через передчасну смерть або інвалідність.

Важливо розуміти, що це не означає, ніби в 1,66 млн свідоцтв про смерть написано «пасивне куріння».

GBD використовує модель оцінювання ризику. Дослідники беруть встановлений у науковій літературі зв’язок між впливом тютюнового диму та певними хворобами, оцінюють рівень впливу населення, а потім розраховують, яка частина смертей статистично могла бути пов’язана саме з цим фактором.

Тобто коректніше говорити «смерті, пов’язані з пасивним курінням» або «атрибутивні пасивному курінню», а не стверджувати, що кожна конкретна смерть була однозначно спричинена лише чужою сигаретою.

Найбільший удар припадає не лише на легені

Інтуїтивно може здаватися, що головна небезпека пасивного куріння — рак легень. Але глобальні дані показують іншу картину.

Найбільший загальний тягар захворювань, пов’язаний із чужим тютюновим димом, припадає на ішемічну хворобу серця. Лише вона становила близько 12 млн втрачених років здорового життя у 2023 році.

Попередній великий аналіз, опублікований у Nature Medicine, також показував зв’язок пасивного куріння з ішемічною хворобою серця, інсультом, раком легень, ХОЗЛ, астмою та іншими захворюваннями. За консервативною оцінкою авторів, вплив чужого тютюнового диму підвищував ризик ішемічної хвороби серця щонайменше приблизно на 8%, а інсульту — на 5%.

Причина в тому, що компоненти тютюнового диму впливають не лише на легені. Вони пошкоджують судини, сприяють запаленню, впливають на згортання крові та серцево-судинну систему.

ВООЗ зазначає, що тютюновий дим містить тисячі хімічних речовин, десятки з яких є канцерогенами, а безпечного рівня впливу не існує.

Для дітей чужа сигарета особливо небезпечна

Діти становлять майже третину всіх людей, які зазнають впливу пасивного куріння.

Їхній організм особливо вразливий через менший об’єм легень, вищу частоту дихання відносно маси тіла та незрілі системи захисту організму.

У новій роботі саме інфекції нижніх дихальних шляхів дали найбільший тягар хвороб серед дітей — приблизно 5,16 млн DALYs.

Тут є важливе уточнення до поширених у медіа повідомлень. Частина видань написала про «5,2 млн випадків інфекцій», однак в оригінальному резюме дослідження The Lancet йдеться про 5,16 млн DALYs — років здорового життя, втрачених через інфекції нижніх дихальних шляхів, а не просто про кількість випадків захворювання.

Тому цифру «5,2 млн випадків» варто використовувати обережно.

Чому дим із чужої сигарети не стає «безпечнішим»

Пасивний курець вдихає суміш двох типів диму: того, що видихає курець, і так званого бокового диму, який безпосередньо йде від тліючої сигарети.

Саме останній компонент особливо важливий, оскільки він не проходить через сигаретний фільтр. Автори нового дослідження наголошують, що він може містити високі концентрації токсичних і канцерогенних речовин.

Тому аргумент «я не курю поруч із дитиною, просто стою біля вікна» не гарантує відсутності впливу, якщо дим потрапляє назад у приміщення.

Так само відкрите вікно, витяжка чи перехід в іншу кімнату не роблять закрите приміщення повністю безпечним.

Частка пасивних курців падає, але людей менше не стає

На перший погляд світ рухається в правильному напрямку.

Із 1990 року стандартизована за віком частка населення, що зазнає впливу пасивного куріння, скоротилася приблизно на 22,2%.

Але абсолютна кількість людей майже не змінилася.

Причина — зростання населення планети та погіршення ситуації в окремих регіонах. У країнах Африки на південь від Сахари кількість людей, які зазнають чужого диму, за цей період зросла майже на 98,5%, а в Північній Африці та на Близькому Сході — приблизно на 72,1%.

Це і є головний парадокс сучасної боротьби з тютюном: відсоток пасивного куріння поступово зменшується, але через демографію загальна кількість людей, які вдихають чужий дим, залишається величезною.

Чому найбільше страждають жінки

У багатьох країнах чоловіки курять значно частіше за жінок. Через це жінка може сама не вживати тютюн, але роками жити поруч із курцем.

Особливо це стосується регіонів, де куріння серед жінок соціально менш поширене, а куріння чоловіків удома залишається нормою.

Дослідники прямо вказують, що пасивне куріння залишається недооціненим фактором ризику для жіночого здоров’я.

Проблема також у тому, що закони про заборону куріння добре працюють у ресторанах, офісах чи громадському транспорті, але значно гірше можуть захистити людину у власній квартирі.

Тому після запровадження smoke-free законодавства саме житло дедалі частіше стає одним із головних джерел впливу для дітей. На це раніше окремо звертала увагу ВООЗ.

Що із пасивним курінням в Україні

Для України проблема також залишається актуальною.

За даними Глобального опитування молоді щодо тютюну GYTS 2023, серед українських підлітків 13–15 років 24,9% повідомили про вплив тютюнового диму вдома.

Ще 36,2% зазнавали його у закритих громадських місцях, а 44,2% — у відкритих громадських просторах.

Тобто навіть за наявності обмежень на куріння значна частина дітей в Україні продовжує регулярно контактувати з тютюновим димом.

І це добре показує, чому проблема не вирішується лише табличкою «Курити заборонено» у ресторані.

Закони працюють, але цього поки недостатньо

За даними нового аналізу, приблизно 70% населення світу досі не мають повного захисту комплексними законами про бездимне середовище. Найвищим стандартам ВООЗ станом на 2024 рік відповідали 79 країн.

При цьому частка населення світу, охоплена комплексним smoke-free законодавством, зросла приблизно з 3% у 2007 році до 33% у 2024-му.

Тобто прогрес великий, але недостатній.

Автори дослідження вважають, що одних заборон куріння у громадських місцях мало. Вони закликають поєднувати їх із вищими податками на тютюн, обмеженнями маркетингу, нейтральним пакуванням і програмами допомоги тим, хто хоче відмовитися від куріння.

Висновок

Нове дослідження змінює масштаб, у якому варто сприймати пасивне куріння.

Це не просто ситуація, коли комусь неприємно сидіти поруч із курцем. За оцінками GBD, у 2023 році чужим тютюновим димом дихали 2,71 млрд людей, а пов’язаний із ним тягар становив 1,66 млн смертей і майже 45 млн втрачених років здорового життя.

Найбільша частина шкоди припадає не лише на рак, а на серцево-судинні та респіраторні захворювання. Особливо вразливими залишаються діти й жінки.

І головний висновок тут максимально простий: щоб людина постраждала від сигарети, їй не обов’язково самій її палити. ВООЗ прямо зазначає, що безпечної дози пасивного тютюнового диму не