Війна в Україні переходить у нову технологічну парадигму, де ключовим фактором стає автоматизація та швидкість прийняття рішень. Останні місяці ознаменувалися початком масштабної «кампанії ударів середнього радіуса» (Mid-range strike campaign), у якій Сили оборони України масово застосовують безпілотники з елементами штучного інтелекту.
Ці системи кардинально змінюють логістику на окупованих територіях, фокусуючись на знищенні ланцюгів постачання ворога на глибині до 150–200 кілометрів від лінії фронту.
Технологічний прорив: як працює «останній кілометр» ШІ
Головна проблема класичних БПЛА на великій відстані — це вразливість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). На дистанціях понад 50 км російські системи глушать або підміняють (спуфлять) GPS-сигнал, що часто призводило до втрати зв’язку з оператором.
Сучасні українські моделі безпілотників (зокрема такі як Hornet, Darts та нові швидкісні перехоплювачі LITAVR) вирішують цю проблему завдяки інтегрованим бортовим комп’ютерам та алгоритмам ШІ.
Візуальна навігація (DSMAC) без GPS
Коли супутникова навігація вимикається, ШІ на борту безперервно сканує рельєф під собою за допомогою оптичних камер. Алгоритм у реальному часі порівнює контури доріг, річок та ліній ландшафту з високоточними супутниковими знімками, що завантажені в його пам’ять. Це дозволяє БПЛА автономно вираховувати траєкторію та тримати курс в умовах повного радіомовчання.
Термінальне наведення на «останній кілометр»
Оператору більше не потрібно вести дрон до самого моменту вибуху. Після того як безпілотник виходить у заданий квадрат, штучний інтелект самостійно аналізує відеопотік. За геометричними параметрами, текстурою та тепловим випромінюванням двигунів система автоматично:
Ідентифікує цілі (паливозаправники, радари, пускові установки ППО, командні пункти).
Відсікає макети та хибні цілі, які ворог використовує для введення в оману.
Захоплює об’єкт («lock-on») і коригує рулі для точного пікування на ціль.
Довідка Міністерства оборони: Якщо ціллю є позиція ППО, ШІ чітко розрізняє радар і пускову установку, самостійно вибирає найбільш пріоритетну точку для удару та коригує кут атаки навіть за умов щільної роботи локальних глушилок.
Результати на полі бою: ізоляція логістики
Замість виснажливих лобових атак на укріплені позиції, українське командування перенесло акцент на «перерізання артерій». Масовані хвилі дронів-камікадзе атакують логістичні коридори на півдні України, що з’єднують материкову частину з Кримом.
За даними аналізу Bloomberg на основі звітів Міністерства оборони України, впровадження автономних систем дало миттєвий ефект:
+40% — зростання кількості знищених російських бензовозів та паливозаправників у травні порівняно з попереднім місяцем.
у 2 рази — збільшилася кількість ліквідованих пускових установок протиповітряної оборони ворога, що створює «дірки» в тиловому прикритті РФ.
Каскадні втрати — дрони знищують не лише головну техніку в конвоях, а й евакуаційні машини, які прибувають для їхнього ремонту чи буксирування.
Ударна кампанія вже призвела до серйозних руйнувань критичних логістичних вузлів. Послідовними атаками повністю виведено з ладу Чонгарський міст, а також заблоковано рух через переправу між Генічеськом та Арабатською Стрілкою. Це змушує окупаційні сили перенаправляти постачання палива та боєприпасів довшими і менш захищеними маршрутами під постійним моніторингом української авіарозвідки.
Перехід до єдиної екосистеми
Технологічні перегони виходять за рамки окремих дронів. Стратегічна мета України — об’єднати ШІ-платформи в єдину мережу управління боєм.
За інформацією Центру ШІ Міністерства оборони, створюється глобальна операційна система, яка здатна акумулювати дані з усього 1200-кілометрового фронту. Вона оброблятиме інформацію зі супутників, радарів, засобів радіоперехоплення та камер БПЛА, пропонуючи оптимальні рішення та маршрути для людського командування. ШІ залучають уже на етапі планування місій: алгоритми прораховують «сліпі зони» ворожих радарів, враховують рельєф місцевості та будують складні зигзагоподібні маршрути для обходу ППО.
Водночас аналітики (зокрема з Institute for the Study of War) наголошують, що ворог теж адаптується. Російські війська намагаються протидіяти ШІ-дронам, наносячи деформуючий камуфляж на вантажівки, встановлюючи антидронові сітки глибоко в тилу та розсереджуючи великі склади боєприпасів на дрібніші вузли. Проте масштабування виробництва (у 2026 році держзамовлення на дрони середнього радіуса зросло вп’ятеро) дозволяє Україні підтримувати високу інтенсивність ударів та утримувати ініціативу в контрбатарейній та протилогістичній боротьбі.
