Впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM може коштувати Україні до 5% валового внутрішнього продукту вже у 2026 році. Про це заявили в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), наголошуючи на ризиках для експорту та промислового виробництва.
Що таке CBAM і як він працює
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це інструмент Європейського Союзу, який передбачає запровадження додаткових платежів на імпорт продукції з високим рівнем вуглецевих викидів.
Його основна мета:
- запобігти «витоку вуглецю»;
- стимулювати екологізацію виробництва;
- вирівняти умови конкуренції для європейських виробників.
Які галузі постраждають найбільше
За оцінками УСПП, найбільший удар припаде на експортно-орієнтовані галузі:
- металургію;
- енергетику;
- хімічну промисловість;
- виробництво цементу.
Саме ці сектори мають високий рівень викидів CO₂ і значною мірою залежать від ринків ЄС.
Чому прогнозують втрату до 5% ВВП
Експерти пояснюють, що додаткові витрати на сплату вуглецевого мита можуть:
- знизити конкурентоспроможність українських товарів;
- скоротити обсяги експорту до ЄС;
- призвести до зменшення виробництва.
У результаті це може вплинути на загальні економічні показники країни, включно з ВВП.
Чи є варіанти пом’якшення наслідків
Представники бізнесу закликають до:
- переговорів із ЄС щодо спеціальних умов для України;
- прискорення модернізації промисловості;
- інвестицій у «зелені» технології.
На їхню думку, без адаптації до нових екологічних вимог українська економіка може зазнати суттєвих втрат уже в найближчі роки.
Що далі
Повноцінне впровадження CBAM очікується найближчими роками, і Україна вже зараз змушена шукати баланс між екологічними зобов’язаннями та збереженням економічної стабільності. Фінальні наслідки залежатимуть від темпів реформ та результатів переговорів із європейськими партнерами.







