Кожен п’ятий ресторан Києва може закритися до зими

Ресторанний бізнес столиці попереджає про можливу хвилю закриттів через падіння відвідуваності, витрати та нові вимоги до укриттів.

0

До початку зими Київ може втратити близько 500 ресторанів і кафе — майже кожен п’ятий заклад громадського харчування. Про це попереджає ресторанна експертка Ольга Насонова. Ситуацію ускладнюють падіння відвідуваності, витрати на резервне електроживлення та нові правила роботи під час повітряних тривог. Із 4 грудня 2026 року підприємства без належного укриття або облаштованого безпечного простору втратять право продовжувати звичайну роботу під час жовтого рівня загрози лише за згодою працівників.

Коротко про головне

  • До зими в Києві можуть припинити роботу близько 500 ресторанів і кафе.
  • Із 4 грудня закінчується перехідний період для бізнесу без укриттів.
  • Для роботи під час жовтого рівня загрози заклади повинні відповідати новим вимогам безпеки.
  • За оцінками рестораторів, відвідуваність закладів Києва в жовтні впала на 30–50% проти минулого року.
  • У Львові ресторанний бізнес демонструє стійкішу динаміку, ніж у столиці.
Додайте UkrMedia до джерел Google Отримуйте більше наших новин у рекомендаціях.

Чому ресторани Києва опинилися під загрозою закриття

За оцінкою директорки аналітичного центру «Ресторани України» Ольги Насонової, столичний ресторанний ринок може втратити приблизно 500 із 3000 закладів. Частина бізнесів уже виставлена на продаж, інші розглядають можливість тимчасово припинити роботу до весни.

Фінансові труднощі накопичувалися протягом останніх місяців. За словами експертки, у жовтні 2026 року відвідуваність київських ресторанів скоротилася на 30–50% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас власникам потрібно оплачувати оренду, зарплати працівникам, електроенергію та пальне для генераторів.

Особливо складна ситуація в закладах, розташованих у торговельних центрах. Через тривалі повітряні тривоги частина з них скорочує години роботи, а відвідувачі змінюють свої звичні маршрути.

Деякі ресторани намагаються домовитися з орендодавцями про зменшення платежів або тимчасове покриття лише комунальних витрат. Такий підхід дозволяє зберегти приміщення та обладнання до відновлення роботи.

Оцінка можливого закриття 20% закладів є прогнозом представниці ресторанної галузі, а не офіційною статистикою підприємств, які вже припинили діяльність.

Нові правила з 4 грудня: що потрібно ресторанам для роботи

Постанова Кабінету Міністрів №1092, яка набула чинності 4 вересня 2026 року, запровадила два рівні повітряної загрози. Жовтий рівень означає загрозу дронової атаки, а червоний — ракетну, комбіновану або масовану дронову загрозу.

Під час жовтого рівня підприємства можуть продовжувати роботу, якщо забезпечують працівникам і відвідувачам доступ до укриття або належно облаштованого безпечного простору. Для бізнесу без таких приміщень передбачили тримісячний перехідний період, який завершується 4 грудня.

Водночас вимоги не означають, що кожен ресторан зобов’язаний побудувати окремий бункер. У передбачених законодавством випадках дозволяється облаштувати безпечний простір безпосередньо в будівлі. Однак його конструкція та розташування мають відповідати встановленим нормам захисту.

Найбільше труднощів виникає у власників невеликих міських ресторанів, які орендують приміщення на перших поверхах житлових будинків. Переобладнання таких об’єктів може потребувати значних витрат або бути технічно складним.

Важливо: з 4 грудня не запроваджується загальна заборона на роботу ресторанів без укриттів. Обмеження стосуються можливості продовжувати діяльність саме під час жовтого рівня повітряної загрози. Заклади можуть працювати поза періодами тривоги з дотриманням інших чинних вимог.

Чому у Львові ситуація відрізняється від Києва

На відміну від столиці, ресторанний бізнес Львова останніми місяцями демонструє стійкіші показники. За спостереженнями Ольги Насонової, у місті не відбулося такого падіння відвідуваності, як у Києві, а в окремих закладах зафіксували зростання.

Експертка пов’язує цю різницю, зокрема, з тимчасовими поїздками киян до Львова та переміщенням молоді. У Львові навчальні заклади активніше працюють очно, тоді як у Києві частина освітніх установ переходила на дистанційний формат через безпекову ситуацію.

Водночас нові вимоги до укриттів поширюються на бізнес по всій Україні. Тому ресторанам незалежно від міста необхідно оцінити готовність своїх приміщень до роботи під час повітряних загроз.

На тлі наближення зими власники закладів вирішують, чи вкладати кошти в переобладнання, переходити на скорочений графік або тимчасово припиняти роботу. Остаточні масштаби можливих закриттів стануть зрозумілими після завершення перехідного періоду.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я