Україна готується до ймовірно найважчої зимової кампанії російських ударів по енергетиці за час повномасштабної війни, пише The Economist. Одним із найбільш уразливих міст видання називає Київ: столиця залежить від великих теплоелектростанцій та енергетичних вузлів, які неможливо повністю захистити від концентрованого удару балістичними ракетами. У разі серйозних пошкоджень проблеми можуть торкнутися не лише електрики та опалення, а й водопостачання та каналізації.
- РФ може посилити удари по енергетиці взимку.
- The Economist називає Київ особливо вразливим.
- Під загрозою світло, тепло, вода та каналізація.
- Великі ТЕЦ неможливо повністю захистити.
- Україна вже посилює енергетичну стійкість міст.
Чому Київ вважають особливо вразливим
The Economist пише, що Росія збільшила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 на місяць, тоді як Україна має обмежений запас перехоплювачів для Patriot. Одночасно Росія почала активніше застосовувати нові швидкісні реактивні безпілотники, проти яких Україна поки не має достатньої кількості дешевих засобів перехоплення.
Керівник ДТЕК Максим Тімченко заявив виданню, що кількість ударів протягом останніх місяців встановлювала нові рекорди. За його словами, великі енергетичні об’єкти залишаються вразливими навіть після будівництва фізичного захисту, оскільки концентрований удар балістикою здатний завдати критичних пошкоджень електростанції.
Особливо складною є ситуація з великими київськими ТЕЦ. На відміну від розподіленої генерації, такий об’єкт неможливо просто перенести або повністю сховати під захисними спорудами.
Що може статися після масштабних ударів
Головний ризик полягає не лише у виробництві електроенергії, а й у можливості доставити її до міста.
The Economist звертає увагу, що частина підстанцій навколо столиці не має повноцінного резервування. Уразливими залишаються й лінії, які з’єднують Київ з атомними електростанціями — основним джерелом електроенергії України.
Електроживлення необхідне також для роботи насосних станцій. У разі тривалого блекауту проблеми можуть послідовно виникнути з водопостачанням, централізованим опаленням та каналізацією.
Проблема вже проявлялася минулої зими. У матеріалі The Economist про Троєщину описувалося, як після ударів та сильних морозів системи життєзабезпечення опинилися під критичним навантаженням. Голова Деснянської РДА Максим Бахматов тоді описував можливий ланцюг проблем як воду, тепло, електрику і зрештою каналізацію.
«Вони мучитимуть Київ»
Один із високопоставлених українських урядовців, ім’я якого The Economist не називає, заявив, що не бачить причин очікувати легшої зими, ніж попередня.
За його оцінкою, після приходу морозів столицю будуть «мучити» ударами. Максим Тімченко висловився обережніше, але також визнав, що ніхто не може гарантувати, що минулорічні проблеми не повторяться.
Окремий ризик створює нова тактика РФ. Українська ППО навчилася ефективно боротися з традиційними «Шахедами», але реактивні дрони можуть рухатися приблизно втричі швидше. За інформацією джерела The Economist у командуванні ППО, під час останніх атак вдалося збити лише близько 30% таких апаратів.
Київ уже створює запаси продуктів і води
Столична влада паралельно готується до сценарію тривалих відключень.
КМДА офіційно повідомила, що Київ формує та постійно підтримує резерви продуктів і питної води на осінньо-зимовий сезон 2026–2027 років. Запаси планують використовувати в пунктах незламності, для допомоги постраждалим і забезпечення аварійних служб.
Місто також встановлює резервні джерела живлення на об’єктах критичної інфраструктури. Ще в липні мер Віталій Кличко заявляв, що столиця готується до складної зими та посилює автономність ключових об’єктів.
По Україні загалом триває підготовка резервного живлення систем тепла і води. До початку опалювального сезону регіонам доручено перевірити аварійні запаси, генератори та алгоритми роботи в разі масштабних пошкоджень інфраструктури.
