США та Росія виступають проти обмежень на автономну зброю: переговори в Женеві

У Женеві розпочалися переговори щодо міжнародних правил для бойових систем зі штучним інтелектом. США, Росія та Ізраїль не підтримують запропонований юридично обов'язковий договір.

0

США та Росія можуть заблокувати початок переговорів щодо юридично обов’язкових міжнародних обмежень на автономні системи озброєння, здатні обирати й уражати цілі без безпосереднього втручання людини. Питання розглядають на конференції ООН у Женеві, яка розпочалася 16 листопада 2026 року. Як повідомляє Reuters, більшість зі 128 держав-учасниць Конвенції про конкретні види звичайної зброї підтримують запровадження обов’язкових правил, однак США, Росія та Ізраїль виступають проти такого підходу.

Коротко про головне:

  • 16 листопада 2026 року в Женеві розпочалася конференція ООН, присвячена міжнародному регулюванню автономної зброї.
  • Більшість зі 128 держав-учасниць підтримують переговори щодо юридично обов’язкових обмежень.
  • США, Росія та Ізраїль виступають проти запропонованого обов’язкового договору.
  • Вашингтон пропонує п’ятирічні переговори щодо рекомендацій, які не матимуть юридичної сили.
  • Міжнародний комітет Червоного Хреста попереджає про ризики використання автономної зброї без належного людського контролю.
Додайте UkrMedia до джерел Google Отримуйте більше наших новин у рекомендаціях.

Чому США та Росія виступають проти нових обмежень

На конференції держав-учасниць Конвенції про конкретні види звичайної зброї обговорюють можливість розпочати переговори щодо міжнародного документа, який встановлюватиме заборони та обмеження для смертоносних автономних систем озброєння (LAWS).

Такі системи можуть використовувати штучний інтелект для виявлення, вибору та ураження цілей без окремого рішення оператора на кожному етапі застосування зброї.

Сполучені Штати вважають, що чинне міжнародне гуманітарне право вже встановлює необхідні правила ведення війни. Вашингтон пропонує п’ятирічний переговорний процес, результатом якого стануть рекомендації без обов’язкової юридичної сили.

Росія раніше також виступала проти юридично обов’язкового договору. Водночас, за даними Reuters, Москва не оприлюднила окремої офіційної позиції безпосередньо перед початком нинішніх переговорів.

Крім того, високопоставлений західний дипломат повідомив агентству, що російська сторона планує перешкодити виступу представників Європейського Союзу, які беруть участь у конференції як спостерігачі.

Ізраїль також належить до держав, які не підтримують запропонований формат обов’язкового міжнародного регулювання.

Автономна зброя вже застосовується на полі бою

Розвиток штучного інтелекту прискорив створення безпілотників, наземних роботизованих комплексів, танків і морських систем, здатних виконувати бойові завдання з різним рівнем автономності.

За інформацією Reuters, напівавтономне озброєння та системи з підтримкою штучного інтелекту вже застосовувалися під час бойових дій в Україні, Судані та на Близькому Сході.

Водночас використання ШІ для допомоги оператору не означає, що зброя повністю самостійно ухвалює рішення про смертельний удар. Саме розмежування цих можливостей залишається одним із питань міжнародних дискусій.

Правозахисні організації попереджають, що автономні системи можуть працювати непередбачувано, помилково визначати цілі та створювати загрозу цивільному населенню.

Міжнародний комітет Червоного Хреста наголошує, що чинних норм гуманітарного права недостатньо для врегулювання специфічних ризиків, пов’язаних із використанням автономної зброї.

Представниця організації Future of Life Institute Анна Гегір звернула увагу, що такі технології вже не є предметом наукової фантастики, а їх практичне використання потребує міжнародного контролю.

Які обмеження пропонують запровадити

Голова переговорів запропонував дворічний мандат для розроблення юридично обов’язкового протоколу, який визначатиме правила використання автономних бойових систем.

Натомість Велика Британія, Німеччина та Франція підтримують початок переговорів без попереднього визначення юридичного статусу майбутнього документа.

Такий підхід залишає можливість ухвалити як міжнародний договір з обов’язковими нормами, так і політичні рекомендації.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав держави погодити чіткі заборони та обмеження автономного озброєння. Він звернув увагу на гуманітарні, правові, етичні та безпекові ризики використання таких технологій.

За інформацією Reuters, дипломати не виключають компромісного рішення, яке поєднає юридично обов’язкові положення з рекомендаціями.

Чи зможуть держави домовитися до кінця тижня

Переговори в Женеві триватимуть до 20 листопада 2026 року. Учасники мають визначити, чи розпочинати процес розроблення нових міжнародних норм для автономних систем озброєння.

Раніше, у вересні, розбіжності між державами вже ускладнили погодження спільного документа щодо таких технологій. Нинішня конференція має показати, чи готові країни перейти від обговорення ризиків до конкретних міжнародних домовленостей.

Станом на 16 листопада юридично обов’язкової угоди не укладено. Остаточне рішення щодо формату подальших переговорів очікується за підсумками конференції, а позиції ключових військових держав залишаються головною перешкодою для досягнення консенсусу.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я