Київрада в липні повернула до міського бюджету 1,25 млрд грн, призначені для державної частини підготовки столиці до зими. Державне агентство відновлення не змогло витратити ці кошти на резервну систему теплопостачання, оскільки Мінфін і Казначейство не погодили правовий та процедурний механізм роботи із субвенцією. Гроші планують передати «Київтеплоенерго».
Коротко про головне
- Жоден проєкт із запланованого трансферту не отримав фінансування.
- Казначейство вказало на обмеження щодо рахунків розпорядників коштів.
- Мінфін не знайшов правових підстав використати субвенцію.
- «Київтеплоенерго» створюватиме резервну систему самостійно.
- Затримка скоротила час на закупівлі та монтаж перед холодами.
Кошти призначалися для спільної підготовки до зими
У травні 2026 року Київ передбачив передачу 1,25 млрд грн із місцевого до державного бюджету. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури мало закупити обладнання і створити резервну систему теплопостачання столиці.
Такий розподіл робіт був частиною Плану стійкості Києва, за яким міська та центральна влада домовилися спільно готувати інфраструктуру до опалювального сезону 2026–2027 років. Як повідомило «Дзеркало тижня», за кілька місяців із переданої суми не профінансували жодного проєкту.
Мінфін і Казначейство не визначили порядок використання трансферту
Тодішній керівник Агентства відновлення Сергій Сухомлин пояснював, що відомство зверталося до Міністерства фінансів і Державної казначейської служби за роз’ясненнями щодо використання міжбюджетного трансферту.
Казначейство послалося на обмеження, пов’язані з відкриттям рахунків для розпорядників бюджетних коштів. Мінфін заявив про відсутність правових підстав для використання субвенції, оскільки місцеві кошти не були складовою відповідної державної бюджетної програми.
Державні структури кілька місяців не могли оформити механізм фінансування робіт, а гроші весь цей час залишалися на казначейських рахунках.
Місто передасть гроші «Київтеплоенерго»
Після рішення Київради кошти мають спрямувати «Київтеплоенерго» для створення резервної системи теплопостачання та інших критично важливих заходів. За словами мера Віталія Кличка, через бюрократичні перешкоди місто мусить самостійно виконувати частину робіт, яку раніше планували доручити Агентству відновлення.
Затримка означає втрату кількох місяців, доступних для закупівлі обладнання, будівництва необхідних об’єктів і запуску систем до початку холодів.
Для Плану стійкості Київ залучає кілька джерел фінансування
Міністерство розвитку громад та територій раніше повідомляло, що держава виділила майже 4 млрд грн на заходи стійкості у Києві, зокрема захист інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела тепла. Це фінансування не тотожне коштам, які місто повернуло до свого бюджету.
На План стійкості столиця акумулювала близько 11,1 млрд грн. Також Київ попередньо домовився з Ощадбанком і Європейським банком реконструкції та розвитку про кредити загальним обсягом 5,2 млрд грн.
«Київтеплоенерго» має додати 1,7 млрд грн власних коштів, а місто розраховує на окрему субвенцію приблизно на 1,3 млрд грн. Водночас міського бюджету може не вистачити для всього Плану стійкості, тому столична влада продовжує переговори з урядом щодо фінансування резервної системи теплопостачання. Такі джерела тепла мають підтримувати постачання в окремих районах у разі пошкодження основних генерувальних об’єктів через російські удари.
