Казахстан почав постачати до Росії бензин АІ-92 на тлі паливного дефіциту, який виник у РФ після зупинки частини нафтопереробних потужностей. НПЗ «Конденсат» перероблятиме російську нафту та повертатиме до РФ близько 70% вироблених бензину й дизельного пального. Водночас 25 серпня пожежа сталася на значно потужнішому Атирауському НПЗ у Казахстані. Вогонь уже ліквідували, завод продовжив роботу.
Коротко про головне
- Казахстан почав постачати бензин АІ-92 до Росії.
- НПЗ «Конденсат» відправлятиме до РФ близько 70% пального.
- Того ж дня на Атирауському НПЗ сталася пожежа.
Казахстан почав постачання бензину до Росії
Казахстанський НПЗ «Конденсат» розпочав постачання невеликих партій бензину АІ-92 на російський ринок. Підприємство також домовилося про переробку російської нафти з подальшим продажем отриманого пального у Казахстані та РФ.
Міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов повідомив, що домовленість передбачає відправлення до Росії приблизно 70% вироблених бензину та дизельного пального. До 30% продукції залишатимуть для казахстанського ринку.
При цьому йдеться не про «30% плати» за переробку російської нафти: саме така частка вироблених нафтопродуктів, за домовленістю, може залишатися в Казахстані.
Російську сировину планують доставляти на підприємство залізницею. За словами Аккенженова, власник цієї нафти не перебуває під санкціями, однак назву компанії він не розкрив.
НПЗ «Конденсат» невеликий, але може частково допомогти РФ із пальним
«Конденсат» розташований у Західно-Казахстанській області та має потужність переробки близько 850 тисяч тонн нафти на рік.
Підприємство здатне випускати приблизно 200 тисяч тонн бензину та 200 тисяч тонн дизельного пального на рік стандарту Євро-5. У липні 2026 року завод уперше експортував автобензин до Росії.
За масштабами російського паливного ринку це відносно невеликий обсяг, однак сам факт початку імпорту показовий.
Росія, яка є одним із найбільших виробників нафти у світі, змушена залучати додаткові обсяги пального з-за кордону після зупинки частини власних нафтопереробних заводів.
Ukrmedia пов’язує нинішній паливний дефіцит у РФ із зупинками НПЗ після атак безпілотників та сезонним зростанням попиту. Москва вже обмежувала експорт бензину й дизпалива та послаблювала окремі вимоги до пального, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.
Того ж дня загорівся Атирауський НПЗ
25 серпня пожежа сталася вже на іншому казахстанському підприємстві — Атирауському нафтопереробному заводі, одному з трьох найбільших НПЗ країни.
Займання виникло близько 12:35 на відстійнику закритого типу механічних очисних споруд. За інформацією «КазМунайГазу», всередині горів нафтошлам.
До гасіння залучили близько 65 рятувальників і 19 одиниць техніки. О 13:42 поширення вогню зупинили, після чого пожежу повністю ліквідували.
Постраждалих немає. Причину займання встановлюють.
Атирауський завод у понад шість разів потужніший за «Конденсат»
Проєктна потужність Атирауського НПЗ становить близько 5,5 млн тонн нафти на рік, тоді як у «Конденсату» — приблизно 850 тис. тонн.
Таким чином, Атирауський завод за потужністю переробки більш ніж у шість разів перевищує підприємство, яке почало постачати паливо до РФ.
Проте пожежа 25 серпня, за офіційною інформацією, не призвела до зупинки основного виробництва. Представники підприємства заявили, що завод продовжує працювати у штатному режимі.
За сім місяців 2026 року Атирауський НПЗ переробив 3,131 млн тонн нафти проти 3,396 млн тонн за аналогічний період попереднього року.
Росія шукає додаткове пальне після ударів по НПЗ
Поставки з Казахстану відбуваються на тлі проблем російської нафтопереробки.
Українські безпілотники протягом останнього періоду регулярно атакують НПЗ, нафтобази та іншу паливну інфраструктуру РФ. Частина заводів після пошкоджень тимчасово скорочувала або повністю зупиняла окремі установки.
На цьому тлі Росія почала використовувати додаткові механізми для насичення внутрішнього ринку, включно з імпортом нафтопродуктів.
Тому постачання навіть із відносно невеликого казахстанського НПЗ може бути корисним для окремих російських регіонів, хоча сам «Конденсат» не здатний компенсувати масштабні втрати виробництва на великих російських заводах.
