У Чорногорії відбудеться саміт, на якому понад 30 європейських лідерів обговорять перспективи приєднання шести країн Західних Балкан до ЄС. Головна мета — глибша інтеграція у єдиний ринок та підтвердження реальних шансів на членство. Паралельно Україна та Молдова готуються до старту переговорів про наближення до ЄС.
- Лідери ЄС зберуться у Чорногорії для обговорення розширення на Західні Балкани.
- Саміт підтвердить реальні шанси шести країн стати членами ЄС.
- Інтеграція у спільний ринок ЄС стане пріоритетом зустрічі.
- Україна та Молдова почнуть переговори про перші розділи угоди з ЄС.
Європейський саміт у Чорногорії як крок до розширення ЄС
У прибережному місті Тіват у Чорногорії заплановано саміт за участі понад 30 європейських лідерів, серед яких Еммануель Макрон, Фрідріх Мерц, Урсула фон дер Ляєн і Джорджія Мелоні. Основною темою зустрічі стане інтеграція шести країн Західних Балкан — Чорногорії, Албанії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини, Сербії — у єдиний ринок ЄС із перспективою подальшого членства.
Антоніу Кошта, президент Європейської ради, підкреслив, що зобов’язання ЄС перед Західними Балканами є реальним, як і можливість їхнього розширення. Він назвав це не лише економічним, а й геостратегічним інтересом у світлі змагання за вплив із Росією та Китаєм.
Паралельні кроки для України та Молдови
Саміт відбувається на тлі важливих змін у позиції ЄС щодо України і Молдови. Зокрема, Угорщина скасувала вето на перехід України до наступного етапу переговорів про вступ. Це дозволить двом країнам розпочати переговори про перші розділи угоди, що стосуються верховенства права та демократичних стандартів.
Цей крок є знаковим для регіону, адже підкреслює швидкість і пріоритетність розгляду заявок з боку України та Молдови у порівнянні із Західними Балканами, які іноді вважають «повільнішою» чергою.
Проблемні аспекти на шляху Західних Балкан до ЄС
Чорногорія наразі є найпросунутішою щодо членства країною з регіону, з орієнтиром стати 28-м членом ЄС до 2028 року. Через це в ЄС обговорюють можливі обмеження для нових членів, зокрема позбавлення права вето на кілька років, щоб уникнути блокувань рішень, як це було за часів колишнього прем’єра Угорщини Віктора Орбана.
Албанія вважається наступною претенденткою, хоча деякі уряди сумніваються у прогресі країни у боротьбі з організованою злочинністю. Ситуація у Північній Македонії, Косово та Боснії і Герцеговині ускладнена внутрішніми та зовнішніми політичними суперечками. Сербія під керівництвом Александра Вучича демонструє відхід від європейських цінностей, відмовляючись підтримувати санкції проти Росії.
Геополітичне значення розширення ЄС
Дослідник Брюссельського інституту геополітики Фарук Башич наголосив, що регіон Західних Балкан перестав бути периферійним для ЄС і став стратегічним пріоритетом. Він зазначив, що війна в Україні радикально змінила сприйняття розширення, підкреслюючи його гостру геополітичну необхідність.
Башич наголосив, що прискорене надання Україні статусу кандидата у 2022 році демонструє нову логіку розширення, що виходить за рамки традиційних процедур.
Розбіжності серед європейських лідерів щодо України
Попри єдність у питанні підтримки України, лідери ЄС мають різні погляди на формат її приєднання. Німецька пропозиція про асоційоване членство, що передбачає участь України в інститутах ЄС без права голосу як проміжний крок, викликала негативну реакцію в Києві та деяких країнах ЄС.
Німеччина вважає цю пропозицію безпрецедентно щедрою і здатною прискорити шлях України до повного членства, з огляду на небажання деяких членів ЄС, зокрема Франції, рухатися швидше.
Проведення саміту у Чорногорії є сигналом, що Європа прагне зберегти єдність у розширенні та посилити інтеграційні процеси на тлі посилення геополітичної конкуренції.
