Українські підприємці дедалі гостріше відчувають наслідки російських атак по цивільній та комерційній інфраструктурі, заявив народний депутат Данило Гетманцев. За його словами, компанії втрачають склади, товари й обладнання, а рівень відчаю в діловому середовищі можна порівняти з першими місяцями повномасштабного вторгнення.
Коротко про головне
- Російські атаки знищують склади, товарні запаси та обладнання компаній.
- Гетманцев порівняв настрої підприємців із ситуацією 2022 року.
- Втрата складу може зупинити роботу малого або середнього підприємства.
- Збитки поширюються на логістику, зайнятість і бюджетні надходження.
- Держава має програми компенсацій, грантів і страхування воєнних ризиків.
Втрата запасів зупиняє роботу компаній
За словами Гетманцева, наслідки атак не обмежуються пошкодженням чи знищенням будівель. Підприємства також втрачають сировину, техніку, товари та інші активи, без яких не можуть виконувати щоденні операції.
Для багатьох компаній складські запаси є істотною частиною оборотного капіталу. Їх знищення означає втрату вже вкладених коштів і ризик невиконання замовлень перед клієнтами.
Найскладніше відновитися малому та середньому бізнесу, який часто не має достатнього фінансового резерву, альтернативного приміщення або повного страхового покриття воєнних ризиків. Руйнування одного складу в таких умовах може повністю призупинити діяльність підприємства.
Удар по активу поширюється на постачання та зайнятість
Після втрати складу чи виробничого об’єкта компанії змушені шукати нові приміщення, повторно закуповувати товари та змінювати логістичні маршрути. Це затримує доставки, збільшує операційні витрати й собівартість продукції.
Частина бізнесів через такі втрати може відкладати інвестиції або скорочувати персонал. Для держави це означає ризик зменшення податкових надходжень і економічної активності у постраждалих регіонах.
Вартість зруйнованої будівлі є лише частиною шкоди: до неї додаються втрачені запаси, перервані контракти та витрати на відновлення логістики. НБУ також фіксував серед чинників погіршення ділової активності пошкодження інфраструктури, високу вартість відновлення та резервного енергоживлення.
Які механізми відновлення доступні підприємствам
З 1 січня 2026 року діє державна програма часткової компенсації воєнних ризиків для бізнесу. За даними Мінекономіки станом на 10 липня, за напрямом компенсації пошкодженого або знищеного майна погодили 139 заяв на 2,67 млрд грн ймовірної компенсації. Ця сума відображає погоджені заявки, а не всі втрати бізнесу чи вже здійснені виплати.
Максимальна компенсація за пошкоджене або знищене майно становить до 30 млн грн, а на компенсацію страхової премії — до 3 млн грн. Окремо продовжено грантову програму відновлення виробництв: кошти можуть спрямовуватися на придбання, доставку й монтаж нового обладнання.
Підприємства також можуть подати через «Дію» заяву до міжнародного Реєстру збитків щодо пошкодженого майна, інфраструктури чи втрати активів. Така заява документує вимогу для майбутнього механізму відшкодування, але не передбачає негайної виплати.
Різні інструменти мають різне призначення: компенсації та гранти можуть допомогти з частковим відновленням, страхування — зменшити ризики, а Реєстр збитків — зафіксувати майбутні вимоги. На тлі нових руйнувань доступність цих механізмів може визначати, чи зможе частина підприємств відновити роботу.
