Спецпредставник президента США Джаред Кушнер розглядає колишню Раду Росія — НАТО як модель для майбутніх переговорів про європейську безпеку. Вашингтон прагне поєднати врегулювання війни в Україні з ширшими домовленостями між Москвою та європейськими державами. Однак союзники США наполягають, що спочатку необхідно домогтися припинення бойових дій в Україні.
- Кушнер розглядає Раду Росія — НАТО як модель майбутніх безпекових переговорів.
- США пропонують паралельно обговорювати припинення війни та безпеку Європи.
- Європейські союзники наполягають на першочерговому припиненні вогню в Україні.
- Зеленський застеріг від повторення «Ялти 2.0» та поділу Європи.
США хочуть використати формат Ради Росія — НАТО
За інформацією The Washington Post, Кушнер пропонує розпочати багатосторонній діалог щодо післявоєнної системи безпеки в Європі паралельно з переговорами про припинення російсько-української війни.
Орієнтиром для американського переговорника є Рада Росія — НАТО, створена у 2002 році як механізм консультацій і співпраці між Москвою та Північноатлантичним альянсом.
Після окупації Криму Росією у 2014 році НАТО призупинило практичну співпрацю з Москвою, хоча політичні контакти певний час зберігалися. Останнє засідання Ради відбулося в січні 2022 року, незадовго до повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Наразі Кушнер розглядає цей механізм як можливу основу для нових домовленостей. Водночас про офіційне відновлення Ради Росія — НАТО або погодження такого рішення союзниками не повідомлялося.
Європа не погоджується обговорювати безпеку до припинення війни
Головна суперечність між Вашингтоном і європейськими столицями стосується послідовності переговорів.
Кушнер виступає за одночасне обговорення припинення вогню в Україні та майбутньої архітектури європейської безпеки. Європейські посадовці, з якими поспілкувався The Washington Post, вважають такий підхід ризикованим.
За словами одного зі співрозмовників видання, союзники готові долучитися до переговорів із Росією, однак домовленості про безпеку всього континенту можливі лише після врегулювання питання припинення вогню.
Інший високопоставлений європейський чиновник підтвердив наявність значних ризиків, але наголосив, що європейським країнам доцільніше брати участь у дипломатичному процесі, ніж залишатися поза ним.
Раніше Кушнер назвав п’ять напрямів майбутніх домовленостей: постійні консультації з питань безпеки, канали зв’язку під час криз, прозорість військової діяльності, взаємні заходи для зниження ризиків ескалації та довгострокову стабільність у Європі.
Зеленський застеріг від повторення «Ялти 2.0»
Президент України Володимир Зеленський також виступив проти обговорення нової системи безпеки між Європою та Росією до завершення війни.
В інтерв’ю CNN він наголосив, що першочерговим завданням має стати припинення російської агресії. Наступним етапом — визначення надійних гарантій безпеки для України. Лише після цього, за словами президента, можна переходити до ширших домовленостей між Європою та Москвою.
Зеленський попередив, що спроба почати переговори саме з перегляду європейської системи безпеки може створити небезпечний прецедент, за якого Росія впливатиме на майбутнє інших держав.
«Ми не хочемо “Ялти 2.0”. Не хочемо, щоб Росія нас поділила», — заявив президент.
Переговори в Абу-Дабі заплановані на 10–11 листопада
Нова американська ініціатива обговорюється напередодні тристоронніх переговорів України, США та Росії, які мають відбутися 10–11 листопада в Абу-Дабі.
Очікується, що сторони зосередяться на можливих умовах припинення бойових дій та питаннях безпеки. Американську сторону представлятимуть Джаред Кушнер і Стів Віткофф.
Володимир Путін виявив зацікавленість ідеєю ширших домовленостей щодо європейської безпеки під час зустрічі зі Стівом Віткоффом 21 жовтня в Санкт-Петербурзі. Кушнер брав участь у розмові дистанційно.
Попри активізацію дипломатичних контактів, сторони поки не оголосили про погодження умов припинення вогню або створення нового переговорного механізму між Росією та НАТО.
