Документальний фільм NAZA, спродюсований The Guardian, представив на Венеційському міжнародному кінофестивалі свідчення 24 ізраїльських військових і співробітників розвідки. Учасники анонімно розповідають про системи стеження, пошуку цілей і дистанційних атак у Газі, які, за їхніми словами, призводили до загибелі палестинських цивільних.
Коротко про головне
- NAZA став єдиним документальним фільмом у конкурсі на «Золотого лева».
- Свідки описали використання ШІ для пошуку потенційних цілей ХАМАС.
- За їхніми словами, військові зламували телефони для визначення місцеперебування людей.
- Інтерв’ю знімали в умовах анонімності, змінюючи голоси й зовнішність учасників.
- Режисери кажуть, що досліджують накази та практики, а не окремі епізоди.
Прем’єра NAZA у Венеції
Стрічку режисерів Юваля Абрагама та Рейчел Сзор показали у четвер на Венеційському міжнародному кінофестивалі. NAZA став єдиним документальним проєктом у конкурсній програмі, що претендує на «Золотого лева».
Назва фільму походить від ізраїльського військового акроніма, який евфемістично вживають щодо цивільних, загибель яких очікується під час атаки. Виконавчим продюсером виступив Джонатан Ґлейзер, а співпродюсером — Джеймс Вілсон.
Які практики описують учасники фільму
Співрозмовники розповідають про системи на основі штучного інтелекту, створені для виявлення великої кількості потенційних цілей нижчого рівня, пов’язаних із ХАМАС. За їхніми свідченнями, таких людей бомбардували вночі у власних домівках, знаючи, що під час атак можуть загинути й члени їхніх родин.
У фільмі також ідеться про злом телефонів для визначення місцеперебування цілей та приховане прослуховування їхніх розмов із дружинами й дітьми незадовго до загибелі. Окремі свідчення стосуються руйнування районів, де, за оцінкою військових, у будинках могли залишатися до чверті мешканців, систематичного спалення цивільних помешкань і вбивств біля пункту розподілу їжі.
Як збирали свідчення та що кажуть автори
Інтерв’ю записували вночі на дахах у Тель-Авіві за умови анонімності. Зовнішність і голоси учасників цифрово змінили, оскільки вони побоювалися ризиків через публічні висловлювання про воєнні дії Ізраїлю. Частина співрозмовників працювала в секретному розвідувальному підрозділі, що звітує безпосередньо офісу прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.
Абрагам і Сзор заявили, що зосередилися не на «спорадичних воєнних злочинах», скоєних окремими військовими, а на наказах, політиках, прийнятих практиках, мові та логіці, які роблять ці дії можливими. Фільм розвиває матеріали, раніше опубліковані +972 Magazine, Local Call і The Guardian у 2023–2025 роках.
Воєнний і творчий контекст стрічки
У матеріалі зазначено, що ізраїльські атаки в Газі від 2023 року вбили понад 73 тисячі палестинців і поранили більш як 174 тисячі. Також у ньому йдеться, що ізраїльські обмеження поставок продовольства спричинили створений людиною голод минулого літа, а понад три чверті житла були зруйновані або пошкоджені.
Ізраїль розпочав війну після нападу під проводом ХАМАС 7 жовтня 2023 року: тоді в Ізраїлі загинули понад 1 200 людей, а бойовики вивезли до Гази 251 особу. Абрагам і Сзор також були серед чотирьох співрежисерів No Other Land, який отримав «Оскар» за найкращий документальний фільм у 2025 році.
