У Польщі загострилася конституційна криза, яка вже вийшла за межі судової системи. Після спроби відсторонити керівництво Конституційного трибуналу президент Кароль Навроцький перервав закордонну поїздку, вночі прибув до будівлі суду у Варшаві та звинуватив опонентів у «силовому захопленні» державної установи. Протести супроводжувалися сутичками з поліцією, двоє польських послів оголосили про відставку, а уряд Дональда Туска наполягає, що намагається відновити законність після багаторічного політичного впливу на судову систему.
- У Польщі загострилася криза навколо Конституційного трибуналу.
- Навроцький звинуватив опонентів у «силовому захопленні» суду.
- Протести у Варшаві супроводжувалися сутичками з поліцією.
- Через конфлікт подали у відставку два польські посли.
- Уряд Туска наполягає на відновленні верховенства права.
Що сталося біля Конституційного трибуналу у Варшаві
Протистояння загострилося ввечері 30 жовтня, коли суддя Анна Корвін-Пйотровська оголосила про тимчасове відсторонення від виконання обов’язків голови Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського.
Рішення передбачає місячне відсторонення. Керівництво установою, за заявою Корвін-Пйотровської, мала перебрати вона сама як суддя з найбільшим професійним стажем.
Підставою для такого кроку назвали перешкоджання роботі трибуналу, зокрема недопуск до виконання обов’язків суддів, обраних чинною парламентською більшістю.
Однак Свєнчковський відмовився визнавати рішення. Він заявив, що Корвін-Пйотровська не має законних повноважень, оскільки президент не прийняв її присяги.
Невдовзі біля будівлі зібралися сотні протестувальників, серед яких були представники опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS), її лідер Ярослав Качинський та інші праві політики.
Правоохоронці посилили охорону трибуналу після звернень щодо можливої загрози суддям і працівникам установи.
Частина демонстрантів намагалася прорватися через огорожу, а в бік поліцейських летіли сторонні предмети. За повідомленням поліції, трьох людей затримали.
Правоохоронці наголосили, що їхні дії були спрямовані на забезпечення безпеки навколо будівлі, а не на втручання в роботу суду.
Навроцький повернувся до Варшави та заявив про «захоплення» трибуналу
Президент Кароль Навроцький дізнався про загострення конфлікту під час поїздки до Сенегалу. Він вирішив перервати подорож і повернутися до Польщі.
У ніч проти 31 жовтня глава держави прибув до Конституційного трибуналу разом із першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським.
Під час проходу до будівлі виникла штовханина. Представники уряду заявили, що Навроцький застосував силу до суддів, які перебували біля входу. Президентська канцелярія натомість звинуватила опонентів у спробі перешкодити главі держави потрапити до установи.
Уранці 31 жовтня Навроцький оприлюднив заяву, в якій звинуватив опонентів у порушенні конституційного порядку та силовому захопленні державного органу.
Президент зажадав вивести поліцію з території трибуналу та повідомив, що протягом дня зустрінеться з представниками парламентських партій для обговорення шляхів врегулювання кризи. За словами Навроцького, ситуація становить загрозу внутрішній безпеці Польщі.
Водночас прем’єр-міністр Дональд Туск відкинув звинувачення та наголосив, що відновлення верховенства права є обов’язком його уряду.
Через судову кризу два польські посли подали у відставку
Протистояння вже позначилося на дипломатичній службі Польщі.
30 жовтня про відставку оголосив посол Польщі в Китаї Якуб Кумох. Він пояснив своє рішення подіями навколо Конституційного трибуналу, заявивши, що більше не бачить можливості продовжувати дипломатичну роботу за нинішніх обставин.
У ніч проти 31 жовтня аналогічне рішення ухвалив посол у Румунії Павел Солох.
Він назвав події у Варшаві спробою незаконного захоплення трибуналу та повідомив, що поінформував про відставку президента Навроцького й міністра закордонних справ Радослава Сікорського.
Обидва дипломати раніше працювали на високих посадах в адміністрації колишнього президента Анджея Дуди, пов’язаного з політичним табором PiS.
Глава польського МЗС критично відреагував на рішення Кумо́ха, заявивши, що дипломат залишив свою місію.
Таким чином, конфлікт навколо Конституційного трибуналу спричинив кадрові наслідки вже не лише всередині судової системи, а й у зовнішньополітичному відомстві.
Чому конституційна криза в Польщі триває з 2015 року
Нинішнє протистояння має десятирічну передісторію.
У 2015 році після приходу до влади партії «Право і справедливість» нова парламентська більшість призначила суддів Конституційного трибуналу на посади, частина яких уже була законно заповнена попереднім складом Сейму.
Це стало початком тривалого конфлікту щодо незалежності польського правосуддя.
У 2021 році Європейський суд з прав людини встановив порушення під час формування складу трибуналу. Суд визнав, що участь неправомірно призначеного судді порушила право на розгляд справи судом, створеним відповідно до закону.
Судові реформи PiS також спричинили конфлікт Польщі з інституціями Європейського Союзу та стали однією з причин фінансових санкцій і заморожування частини європейського фінансування.
Після повернення до влади Дональда Туска у 2023 році новий уряд пообіцяв відновити незалежність судової системи. Проте ці плани зіткнулися з опором президентської адміністрації.
У 2026 році Сейм обрав нових суддів Конституційного трибуналу, однак Навроцький відмовився приймати присягу частини з них.
Деякі новообрані судді склали присягу в парламенті, але керівництво трибуналу не визнало таку процедуру достатньою для початку їхньої роботи.
Саме питання законності їхнього призначення стало центральним у нинішньому протистоянні.
Чому сторони по-різному оцінюють законність відсторонення
Урядова сторона вважає, що керівництво Конституційного трибуналу перешкоджає роботі законно обраних суддів і фактично блокує діяльність установи.
Анна Корвін-Пйотровська обґрунтовує тимчасове відсторонення Свєнчковського та Соханського положеннями законодавства, які дозволяють за певних обставин усувати суддю від виконання обов’язків на строк до одного місяця.
Натомість Навроцький та представники PiS наполягають, що Корвін-Пйотровська не набула повноважень судді Конституційного трибуналу через відсутність присяги перед президентом.
Відповідно, вони заперечують і її право ухвалювати рішення щодо керівництва установи.
Суперечки точаться також серед польських правників. Навіть деякі юристи, які раніше критикували судові реформи PiS, поставили під сумнів правові підстави такого способу відсторонення.
Тому заяви про «державний переворот» залишаються політичними звинуваченнями, а не встановленим юридичним фактом.
Прокуратура вимагає зняття імунітету з керівництва трибуналу
Паралельно з політичним протистоянням активізувалася прокуратура.
Міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек повідомив про подання п’яти клопотань щодо зняття суддівського імунітету.
Чотири з них стосуються Богдана Свєнчковського, ще одне — Бартломея Соханського.
Прокуратура також передала матеріали, пов’язані з можливими правопорушеннями, для подальшого розгляду.
Саме подання таких клопотань не означає встановлення вини суддів або автоматичного позбавлення їх імунітету.
Корвін-Пйотровська, зі свого боку, оголосила про намір провести 3 листопада загальні збори суддів Конституційного трибуналу, зокрема для розгляду бюджетних питань установи.
Свєнчковський заявив, що разом з іншими суддями спробує повернути контроль над роботою трибуналу. Зустріч сімох суддів він анонсував на 31 жовтня.
На кризу відреагували США
Події у Варшаві привернули увагу міжнародних партнерів Польщі.
Посол США Томас Роуз назвав ситуацію навколо Конституційного трибуналу надзвичайно серйозною та застеріг від подальшого загострення.
Американський дипломат звернув увагу на різні версії подій, які представляють сторони конфлікту, та наголосив на важливості стабільності польських державних інституцій.
Для Польщі, яка відіграє важливу роль у європейській безпеці та підтримці України, затяжна конституційна криза створює додаткові політичні ризики.
Протистояння вже ускладнює роботу одного з головних судових органів країни, поглиблює конфлікт між президентом і урядом та зачіпає дипломатичну службу.
Станом на 31 жовтня сторони не дійшли згоди щодо законності відсторонення керівництва Конституційного трибуналу. Навроцький наполягає на відновленні попереднього порядку, тоді як уряд Туска підтримує дії, спрямовані на зміну керівництва установи.
