Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті заявив про серйозну зміну в політиці ЄС щодо українських біженців, що відбувається через економічні труднощі та зростання ксенофобії.
- ЄС продовжив статус тимчасового захисту для українців до березня 2026 року.
- Умови перебування стали суворішими через економічні проблеми країн.
- Німеччина, Польща та Чехія запровадили нові обмеження для біженців.
- 50% українців планують залишитися в Європі, інші хочуть повернутися додому.
- Зростання антиукраїнських настроїв спостерігається в деяких країнах.
Зміна політики ЄС: що відбувається?
Заява Комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті дійсно відображає серйозну зміну в політиці європейських країн щодо українських біженців, яка актуалізувалася протягом 2024–2026 років. Європейський Союз продовжив статус тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року, проте умови перебування стали значно суворішими. Це пов’язано з дефіцитом бюджетів та спробами інтегрувати працездатних українців у місцеві ринки праці.
Німеччина: нові виклики для біженців
У Німеччині уряд активно впроваджує програму Jobturbo для прискореного працевлаштування. Виплати Bürgergeld (громадянська допомога) для тих, хто відмовляється від роботи або курсів без поважних причин, суттєво скорочуються. Також зменшено фінансування регіонів на утримання біженців. Це створює додаткові труднощі для тих, хто не може знайти роботу.
Польща: скасування програм підтримки
У Польщі скасовано програму «40+», яка компенсувала місцевим жителям витрати на надання житла українцям. Одноразова допомога в 300 злотих також більше не надається, а проживання в колективних центрах стало частково платним для тих, хто перебуває в країні тривалий час. Ці зміни ставлять під загрозу можливість українців залишатися в Польщі.
Чехія: обмеження на житло
Чехія скоротила термін безкоштовного гуманітарного житла до 90 днів для всіх. Раніше для вразливих категорій цей термін був безлімітним. Тепер багато українців змушені шукати комерційну оренду, що є непосильним тягарем для пенсіонерів та багатодітних родин.
Норвегія та Ірландія: фінансові урізання
Норвегія та Ірландія радикально урізали щотижневі виплати для нових прибульців у державне житло. В Ірландії виплати зменшилися з €220 до €38,80, а терміни безкоштовного проживання також обмежені. Це свідчить про намір знизити привабливість країни для нових хвиль міграції.
Настрої українців: залишатися чи повертатися?
Опитування Центру Разумкова, КМІС та міграційних платформ підтверджують розкол серед українців: половина адаптувалася, знайшла роботу, діти пішли в місцеві школи, а інша половина прагне повернутися через побутові труднощі, мовний бар’єр або завершення війни. «Я бачив скорочення соціальних виплат, які створюють серйозні труднощі для людей», — зазначає О’Флаерті.
Зростання ксенофобії
О’Флаерті також звернув увагу на зростання антиукраїнських настроїв, які фіксуються в деяких країнах. Соціальні медіа та радикальні політики часто використовують тему біженців для маніпуляцій, звинувачуючи українців у навантаженні на медичну та освітню системи. Це створює додаткові виклики для тих, хто намагається адаптуватися в нових умовах.
