Віра росіян у правильний курс країни впала до критичних 10,5%. Соціологічне дослідження USP зафіксувало різке падіння довіри до Володимира Путіна і влади на фоні економічних проблем, обмежень інтернету та масштабних пожеж у 2026 році.
Соціологія в РФ: довіра до влади різко падає
Опитування Українського соціологічного порталу (USP), проведене у травні 2026 року, показало, що лише 10,5% росіян вважають, що країна рухається у правильному напрямку. Це різке падіння порівняно з 36,2% у жовтні 2025 року. Водночас 81,7% опитаних оцінюють розвиток подій у РФ як «скоріше неправильний» або «повністю неправильний».
Рівень довіри до офіційних повідомлень російської влади залишається критично низьким: 59,2% респондентів заявили, що не довіряють державній інформації про ситуацію в країні. Лише 23,2% декларують повну або часткову довіру.
Ставлення до Путіна та фактори недовіри
Ставлення до Володимира Путіна розділене: 33,8% повністю або частково схвалюють його діяльність, тоді як 45,8% не схвалюють. Ще 20,4% не змогли визначитися, що свідчить про високий рівень страху відкрито висловлювати політичну позицію у країні.
Понад половина опитаних (51,4%) назвали блокування Telegram і обмеження мобільного інтернету головними факторами, що вплинули на їхнє ставлення до президента. 45,2% пов’язали зміну ставлення з ростом цін та інфляцією, а 31,2% – з атаками українських безпілотників і ракет по об’єктах у Росії.
Соціальна атмосфера та безпека
Опитування показало, що 64,7% росіян вважають, що краще уникати висловлювань проти влади, що відображає атмосферу страху і самоцензури. Лише 17,5% не погоджуються з цим твердженням.
Безпека в країні теж викликає серйозне занепокоєння: 73,8% респондентів вважають, що жити в Росії стало небезпечно. Лише 18,7% мають відчуття безпеки.
Відповідальність за пожежі та оцінка дій влади
За масштабні пожежі 2026 року, зокрема в Туапсе, 84% опитаних покладають основну відповідальність на Володимира Путіна. Більше ніж половина (56,5%) оцінюють дії влади в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як неефективні або некомпетентні. Позитивно дії влади оцінили лише 14,2%.
Крім Путіна, значна частина респондентів також вказує на відповідальність профільних міністерств, МНС РФ, наглядових органів та уряду загалом.
Військовий і економічний контексти
У контексті війни росіяни найчастіше згадують високий рівень корупції у військових структурах (39,9%) та втрати на «спеціальній військовій операції» (37,2%). Страх за власну безпеку і безпеку близьких відчувають 34,4%, а 33,1% говорять про обстріли території РФ.
Економічні проблеми залишаються ключовими: 63,8% пов’язують недовіру до влади з низькою якістю життя і соціальною незахищеністю, 57,7% – з відчуттям загального занепаду країни, а 54,7% – з невпевненістю у майбутньому.
Підсумки та суспільні настрої
Результати дослідження демонструють накопичення роздратування і страху в російському суспільстві на фоні економічних труднощів, обмеження свобод і репресивних практик. Значна частина населення уникає відкритих політичних висловлювань, що вказує на високий рівень самоцензури і страху перед репресіями.
Методологія дослідження передбачала класичне телефонне опитування (CATI) серед 2000 респондентів, репрезентативних за віком, статтю, типом населеного пункту і регіонами РФ. Теоретична похибка становить 2,2%.
