Росія може посилити ракетні та дронові удари по Києву й іншим українським містам до весни 2027 року, припускає військовий аналітик, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман. Він пов’язує можливі атаки зі спробою Кремля тиснути на населення і владу через порушення роботи енергетики, опалення, водопостачання та водовідведення. Це експертний прогноз, а не підтверджений графік атак.
Коротко про головне
- Гетьман допускає посилення повітряних атак РФ у зимовий період.
- Імовірною ціллю тиску можуть стати системи життєзабезпечення міст.
- Київ аналітик називає одним із можливих головних об’єктів.
- Стримування він пов’язує з посиленням ППО та ракетних спроможностей України.
- Менша інтенсивність війни навесні 2027 року лишається припущенням.
Кремль може розраховувати на зимовий тиск через міську інфраструктуру
На думку Гетьмана, російське керівництво може намагатися компенсувати відсутність бажаних результатів на фронті ударами по цивільній інфраструктурі. Особливо вразливими взимку є системи, від яких залежать електрика, тепло, вода та водовідведення.
Аналітик вважає, що Київ може бути одним із головних об’єктів такого тиску. За його оцінкою, мета Кремля — посилити суспільну втому й схилити українців до підтримки політичних поступок Росії. «Усі ці забаганки Путіна — це елементи політичного тиску», — сказав він.
Попередня зимова кампанія показала наслідки атак на ці системи. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, від жовтня 2025-го до березня 2026 року Росія здійснила щонайменше 423 атаки на об’єкти електроенергетики та 74 удари по тепловій інфраструктурі. Це спричиняло відключення й тривалі перебої з теплом та гарячою водою, але не підтверджує плану атак на наступну зиму.
Посилення ППО може обмежити можливості Росії для примусу
Гетьман пов’язує розрахунок Росії з нестачею в України засобів протидії балістичним ракетам і реактивним дронам. На його думку, посилення захисту міст здатне зменшити можливість використовувати повітряні атаки як інструмент примусу.
Ще одним чинником стримування аналітик назвав розвиток української балістичної зброї, згадавши проєкти FP-7 і FP-9. Водночас підтверджених строків їхнього масового надходження до війська немає, тому ці системи не можна вважати вже наявною масовою спроможністю.
Президент Володимир Зеленський повідомляв, що на Ставці 25 вересня розглядали результати випробувань перехоплювачів російських реактивних «шахедів» та визначили спроможності для посилення оборони. За його словами, виробництво таких засобів прискорюється.
Весняне зниження інтенсивності бойових дій не є гарантованим
Гетьман не очікує швидкого завершення війни, проте допускає її перехід у менш інтенсивну фазу навесні 2027 року. Він пов’язує такий варіант із виснаженням російських сил і труднощами підтримувати нинішній темп штурмів.
За оцінкою аналітика, Росії потрібно не лише набирати нових військових, а й готувати фахівців для заміни втрат серед зв’язківців та інших спеціалістів. Збільшення кількості мобілізованих саме по собі не усуває цих кадрових проблем.
Такий сценарій лишається припущенням: подальша інтенсивність бойових дій і повітряних атак залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів Росії та спроможності України зміцнювати оборону, а не від календарного приходу весни.
