Ukraine is behind Somalia in business lending

Висока облікова ставка, стагнація фінансування та тіньові практики ставлять економіку під загрозу

0
10
NBU Governor Andriy Pyshnyi in front of a table with comparative data on business lending
Рівень кредитування бізнесу в Україні — один із найнижчих у світі.

Навіть Сомалі попереду: чому українському бізнесу майже не дають кредитів

Український бізнес у розпал повномасштабної війни опинився фактично відрізаним від кредитних ресурсів. За обсягами кредитування приватного сектору Україна сьогодні поступається навіть таким бідним і нестабільним країнам, як Сомалі, де цей показник удвічі вищий. Економісти та представники бізнес-спільноти дедалі частіше називають це одним із найбільш суперечливих результатів політики чинного керівництва Національного банку України.

Кредити: критично низький рівень

За міжнародними порівняльними даними, співвідношення кредитів бізнесу до ВВП в Україні є одним із найнижчих у світі. Фактично банки майже не виконують свою ключову функцію — фінансування економічного зростання.

Для порівняння:

  • у більшості країн Африки навіть за умов політичної нестабільності кредитування бізнесу активніше;

  • в Україні ж банки переважно інвестують у ОВДП або зберігають надлишкову ліквідність, не ризикуючи працювати з реальним сектором.

Облікова ставка як «зашморг»

Ключовою причиною проблеми бізнес називає високу облікову ставку НБУ — 15,5%. За таких умов:

  • кредити для підприємців стають економічно невигідними;

  • малий і середній бізнес фактично виключений із банківського фінансування;

  • інвестиції в розширення виробництва або створення нових робочих місць відкладаються на невизначений термін.

У результаті держава одночасно має:

  • дефіцит бюджету;

  • армію, що значною мірою виживає за рахунок донатів;

  • бізнес, який не може розвиватися й наповнювати бюджет податками.

Пріоритети НБУ під час війни

На тлі цих викликів Національний банк зосереджується на рішеннях, які бізнес і експерти називають другорядними або символічними. Зокрема, йдеться про ідею «дерусифікації копійки» через запровадження так званого «шага», яку багато економістів вважають радше політичним жестом, ніж економічною реформою.

Критики наголошують: у ситуації війни питання дешевих грошей для економіки та підтримки виробництва мають бути безумовним пріоритетом.

Звинувачення у тіньових практиках

Окрему тривогу викликають журналістські розслідування, в яких стверджується, що частина українських банків:

  • використовується для обналу коштів;

  • залучена до оптимізації податків;

  • надає «фінансові сервіси під ключ» для корупціонерів вищого рівня.

Якщо ці твердження підтвердяться, це означатиме, що фінансова система:

  • не працює на економіку й оборону;

  • водночас обслуговує закриті елітні схеми навіть під час війни.

Чого бракує економіці

Експерти сходяться в думці, що Україні критично необхідні:

  • зниження облікової ставки або спеціальні кредитні інструменти для бізнесу;

  • державні гарантії для воєнної економіки;

  • спрямування банківського капіталу на виробництво, експорт і ВПК, а не на спекулятивні операції.

Без цього гроші не працюватимуть ні на фронт, ні на відновлення країни.

Conclusion.

Україна воює не лише на полі бою, а й за економічне виживання. Коли за рівнем кредитування бізнесу країна опиняється нижче за Сомалі, це сигнал системної проблеми. Без перегляду монетарної політики, прозорості банківського сектору та реальної підтримки підприємництва ризик економічної стагнації лише зростатиме — з прямими наслідками для обороноздатності та майбутнього країни.

 

WRITE A REPLY

enter your comment!
enter your name here