Росія в серпні може зберегти регулярні удари балістичними ракетами по Україні та кілька разів провести масштабні комбіновані атаки, вважає військовий оглядач Сергій Місюра. За його оцінкою, запуски шести-восьми балістичних ракет можливі кожні три-чотири дні, а великі удари можуть включати 25–30 ракет.
Коротко про головне
- Оцінку можливого ритму атак дав військовий оглядач Сергій Місюра.
- Локальні запуски можуть чергуватися з масштабнішими комбінованими ударами.
- У липні Росія застосувала приблизно 126 балістичних ракет.
- Твердження про попередження американської розвідки не підтверджене.
- Під час тривоги слід перейти в укриття та чекати офіційного відбою.
Оцінку оглядача помилково приписували розвідці США
Сергій Місюра сформував прогноз, аналізуючи характер російських обстрілів у липні. Він також припустив, що Росія щонайменше два тижні може не проводити великої атаки крилатими ракетами, однак це не виключає застосування балістики й ударних безпілотників.
У Telegram-каналах цю оцінку поширювали як нібито попередження американської розвідки. Водночас у першоджерелі згадок про розвідувальні служби США немає, а американські відомства не публікували прогнозу з такою періодичністю запусків чи визначеною кількістю масованих атак.
Липневі обстріли стали фоном для прогнозу
За даними моніторингових ресурсів, у липні Росія випустила по Україні приблизно 126 балістичних ракет. Це найвищий місячний показник від початку 2026 року.
У ніч проти 2 липня Повітряні сили зафіксували 570 засобів повітряного нападу — 74 ракети та 496 безпілотників різних типів; головним напрямком був Київ. У ніч проти 30 липня Росія застосувала 358 цілей, з яких 74 були ракетами, а 284 — безпілотниками. Під ударами тоді опинилися Київ, Львів, Дніпропетровська та інші області.
Загальна кількість цілей у таких комбінованих атаках не означає кількість балістичних ракет, оскільки вона охоплює різні види ракет і БпЛА. Експерти раніше оцінювали російське виробництво балістичних ракет приблизно у три одиниці на добу; часті великі запуски можуть скорочувати накопичені запаси.
Орієнтиром для дій лишається повітряна тривога
Балістичні ракети є складними цілями для протиповітряної оборони через високу швидкість. Частина таких засобів на кінцевій ділянці може атакувати ціль зверху, а ракети «Іскандер-М», за поясненням начальника управління комунікацій Повітряних сил Юрія Ігната, здатні маневрувати та застосовувати радіолокаційні пастки.
Точні дати й напрямки майбутніх ударів за відкритими джерелами передбачити неможливо. Між оголошенням тривоги та можливим ударом можуть минути лічені хвилини, тому реагувати слід на кожен сигнал повітряної тривоги й залишатися в укритті до офіційного відбою.
