У Ростовській області Росії з 28 серпня запровадили режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через припинення роботи портів і перебої судноплавства в Азово-Чорноморському басейні. Російська влада пов’язала ситуацію з українськими ударами по логістичній інфраструктурі. Через обмеження морського експорту зерно та інша агропродукція накопичуються у виробників і на елеваторах.
Коротко про головне
- Режим НС поширили на всю Ростовську область РФ.
- Влада назвала причиною зупинку портів і перебої судноплавства.
- Через Азовські порти раніше проходила майже чверть експорту пшениці РФ.
- Два найбільші зернові термінали Новоросійська припинили роботу 12 серпня.
- Середня ціна пшениці четвертого класу за місяць впала на 36,3%.
Рішення влади діє на всій території регіону
Розпорядження підписав губернатор Ростовської області Юрій Слюсар. Режим надзвичайної ситуації регіонального характеру набув чинності о 18:00 28 серпня на всій території області, хоча в документі зазначено, що сама ситуація склалася ще 10 липня.
Влада регіону назвала причиною припинення роботи портів і порушення морського судноплавства. У розпорядженні українські атаки на об’єкти логістичної інфраструктури пов’язують із ризиком значних матеріальних збитків для сільгоспвиробників.
Обласному міністерству сільського господарства доручили постійно стежити за розвитком подій, оцінювати соціально-економічні наслідки та інформувати аграріїв про дії влади.
Азовський маршрут не вдалося швидко замінити залізницею
До нинішніх перебоїв через азовські порти проходила майже чверть російського експорту пшениці. 10 липня Росія зупинила судноплавство Азово-Донським морським каналом; за перші 12 днів того місяця кількість суден з увімкненими AIS-транспондерами в Азовському морі зменшилася з 239 до 93.
Мінсільгосп РФ намагався переорієнтувати постачання на залізницю і компенсувати до 90% витрат на перевезення зерна з області до Новоросійська та портів Балтійського моря. Це збільшило навантаження на альтернативну інфраструктуру.
Зупинка чорноморських терміналів посилила обмеження
12 серпня після українського удару припинили роботу Новоросійський зерновий термінал і Новоросійський комбінат хлібопродуктів. Їхня сукупна експортна потужність становить близько 15,6 млн тонн на рік. До цього також не працював пошкоджений термінал у Тамані, здатний перевалювати близько 5 млн тонн щороку.
За даними The Insider, торік через Азово-Чорноморський напрямок проходило приблизно 80–90% експорту зерна РФ. Новоросійськ здатний відвантажувати близько 3,5 млн тонн зерна щомісяця, тоді як усі порти північного заходу Росії — близько 100–200 тисяч тонн.
Оцінки серпневого експорту вказують на затримки вантажів
The Insider прогнозує, що експорт російської пшениці у серпні може скоротитися приблизно у 2,5 раза — до 1,8 млн тонн. Це був би найнижчий серпневий показник із 2010 року.
Консалтингова компанія Sovecon раніше оцінювала серпневий експорт зерна РФ приблизно у 2,2 млн тонн — проти 1,95 млн тонн у липні. Reuters повідомляв, що на тлі атак на порти та судна в розпал експортного сезону затримали або скасували десятки вантажів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Москва шукає способи мінімізувати наслідки атак і забезпечити відвантаження зерна.
Фермери продають пшеницю нижче собівартості
Середня ціна пшениці четвертого класу за місяць знизилася на 36,3% — до приблизно 8,6 тисячі рублів за тонну. Окремі господарства продають фуражну пшеницю приблизно по 5 тисяч рублів за тонну за собівартості близько 10 тисяч рублів.
Аграріям необхідно звільняти сховища й отримувати кошти на пальне, зарплати та нову посівну. Через це частина виробників вимушено реалізує продукцію за значно нижчими цінами.
